Кам'янське. НВК № 24


запам'ятати

 




Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ"

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Школа лідерів

Тренінг для лідерів шкільного самоврядування                     Завантажити

Структура тренінгу

Види роботи

Орієнтовна тривалість, хв.

1

Будьмо знайомі

2 год. 20 хв.

1.1.

Вправа «Знайомство»

15

1.2.

Вправа «Зернятка»

5

1.3.

Вправа «Сонечко»

20

1.4.

Вправа «30 квадратів»

5

1.5.

Вправа «Лідер –це»

20

1.6.

Вправа «Оплески»

5

1.7.

Вправа «Цінності»

15

1.8.

Вправа  «Аукціон»

20

1.9.

Методика «Історичні портрети»

30

1.10.

 Вправа «Коло рук»

5

2

Лідер шкільного самоврядування

2 год. 20 хв.

2.1.

Вправа «Імпульс»

5

2.2.

Вправа «Бінго»

20

2.3.

Вправа  «Асоціативний ланцюжок»

10

2.4.

Вправа «Що може лідер самоуправління?»

15

2.5.

 Казка  для натхнення «Морська зірка»

5

2.6.

Вправа «Герб»

20

2.7.

Тест «Діагностика функціонально-рольових позицій в управлінській команді»

15

2.8.

Вправа  «Найважливіші речі  в моєму житті»

30

2.9.

Вправа «Карусель»

15

2.10.

Вправа «Прощання»

5

3

Я вирішую проблеми

2 год. 25 хв.

3.1

Вправа «Крісло»

10

3.2.

Вправа «Метаплан»

40

3.3.

Інформаційне  повідомлення «Запровадження самоврядування  в школі»

10

3.4.

Вправа «Зламаний автомобіль»

5

3.5.

Вправа «Собака Гаррі»

10

3.6.

Вправа «Проблема –ціль»

20

3.7.

Вправа «Мої плани запровадження»

50

3.8.

Гра «Дотягнутись до зірок»

5

4

Я приймаю рішення

1 год. 55 хв.

4.1.

Вправа «Лінійка»

10

4.2.

Вправа « Текст з підтекстом»

15

4.3.

Інформаційне повідомлення «Час для роздумів»

10

4.4.

Вправа «Я приймаю рішення»

40

4.5.

Вправа  «Австралійський дощ»

5

4.6.

Вправа «Аналіз ситуацій та прийняття рішень»

30

4.7.

Вправа  «Посмішка по колу»

5

5

Спілкування

2 год 30 хв.

5.1.

Вправа  «Привіт»

5

5.2.

Мозковий штурм «Спілкування – це…»

10

5.3.

 Вправа «Малюємо разом»

15

5.4.

 Вправа «Передай монетку»

10

5.5.

Інформаційне повідомлення «Три сторони спілкування»

10

5.6.

Вправа «Передача інформації»

15

5.7.

Вправа «Що для мене означає активне слухання?»

15

5.8.

Інформаційне повідомлення «Активне слухання»

7

5.9.

Вправа «Знайди пару»

10

5.10.

Вправа «Вислухай - поверни»

20

5.11.

Вправа «Невербальні етюди»

15

5.12.

Вправа «Я хочу сказати»

20

5.13.

Вправа «Дерево підсумків»

5

5.14.

Вправа «Сусід ліворуч – сусіду праворуч»

5

6

Розуміти та поважати інших

2 год. 40 хв.

6.1.

Вправа «Утворити коло»

5

6.2.

Вправа «Сніжинка»

5

6.3.

Вправа «Ярлики»

15

6.4.

 Інформаційне повідомлення  «Толерантна людина»

7

6.5.

Вправа «Плакат толерантності»

15

6.6.

Вправа  «Я-повідомлення»

15

6.7.

Вправа  «Фермер, будинок, землетрус»

5

6.8.

Вправа «Коло знань»

20

6.9.

Вправа «Я вмію сказати «ні»

30

6.10.

Вправа «Комплімент»

10

6.11.

Вправа «Аплодисменти»

5

7

Я відчуваю себе лідером

2 год. 40 хв.

7.1.

Вправа «Побажання»

5

7.2.

Вправа «Голова, плечі…»

10

7.3.

 Притча

5

7.4.

 Вправа «Вірші про себе»

20

7.5.

Вправа «Чарівний базар»

20

7.6.

Вправа «Кодекс лідера в малюнках»

30

7.7.

Притча «Все  в твоїх руках»

5

7.8.

Вправа «Надбання»

30

7.9.

Вправа «Надбання»

30

7.10.

Вправа «Соняшник»

7

Заняття 1  «Будьмо знайомі»

         Лідерство - це мистецтво, якого вчаться

і яке застосовують дуже обережно

 Мета: презентувати тренінгову програму, мету  і завдання тренінгу, ознайомити учасників з регламентом, налаштувати на активну творчу роботу; показати  важливі якості для лідера, визначити поняття „лідер”, „лідерство”.

Час: 2 год. 20 хв.

Види роботи

Орієн-товна трива-лість, хв.

Ресурсне  забезпечення

1.1.

Вправа «Знайомство»

15

Бейджі, фломастери

1.2.

Вправа «Зернятка»

5

Плакат, маркери, скотч у формі зернят

1.3.

Вправа «Сонечко»

20

Плакат, маркери, скотч

1.4.

Вправа«30 квадратів»

5

Малюнок «Квадрат з квадратів»

1.5.

Вправа «Лідер –це»

 

20

Листи паперу, фліп –чарт, маркери, скотч, ножиці

1.6.

Вправа «Оплески»

5

 

1.7.

Вправа «Цінності»

 

15

Перелік цінностей, по 3 маленьких листки паперу для кожного учасника

1.8.

Вправа  «Аукціон»

 

20

«Жетони»  в конвертах  (по 10 штук на кожного учасника) з нумерацією лотів або лист паперу на якому позначені 10 кіл –жетонів, 10 карточок. На кожній з яких зафіксований зміст 2 лотів для тренера

1.9.

Методика «Історичні портрети»

 

30

Ксерокопії коротких біографій відомих політичних  і суспільних діячів минулого та сучасності, листи блокноту для фліп - чарта, маркери.

1.10.

 Вправа «Коло рук»

5

 

1.1. Вправа  «Знайомство»

Мета: продовжити знайомство учасників тренінгу для створення комфортної емоційної атмосфери, сприятливої результативній спільній роботі  в групі.

Час -15 хв.

Хід вправи

Запропонувати кожному учаснику написати ім’я на бейджі, яким би він хотів щоб його називали  в групі, а також намалювати якийсь символ (емблему), яка виражає сутність, переконання, захоплення, щось інше, що характеризує кожного учасника.

Далі тренер просить кожного учасника (по колу) протягом 1 хвилини прокоментувати написане ім’я, доповнити  інформацію про свою  школу, про себе особисто.

1.2. Вправа «Зернятка»

Мета: сформулювати очікування учасників, визначити основні напрямки в подальшій роботі тренінгу.

Час-5 хв.

Хід вправи

Тренер пропонує кожному учаснику групи написати на листках  у вигляді зернят те, що він очікує від тренінгу. Далі на фліп-чарті вивішує лист паперу на якому  в нижній частині, схематично зображено грунт. Кожному учаснику пропонується  „посадити” своє „зернятко- очікування” в „землю”. В кінці тренінгу буде визначено чи проросло зернятко і, якщо „так”, то наскільки виправдались очікування учасників.

1.3. Вправа «Сонечко»

Мета: показати важливість розробки і дотримання окремих правил за якими відбувається взаємодія, як в групі людей так  і в  суспільстві; прийняти правила, які забезпечують результативність роботи групи.

Час - 20 хв.

Хід вправи

1.Вироблення правил спільної роботи  в мікрогрупах.

А) Об’єднати учасників в мікрогрупи по 3-5 чол. і визначити для кожної місце роботи  в аудиторії. Спочатку кожен на окремих листочках пише ті умови, при яких, за його думкою, забезпечується ефективна, комфортна, безпечна робота групи. На одному листочку пишеться одна умова. Число листочків для кожного із учасників не обмежене і визначається його бажаннями  і потребами.

Б) Потім в кожній мікрогрупі на великому листі паперу учасники малюють сонечко і наклеюють сформульовані  умови – побажання у вигляді промінчиків таким чином, що один промінчик складається з умов, які співпадають. Група визначає свого представника для презентації підсумків роботи.

2. Прийняття правил  роботи  в групі.

На наступному етапі представники повідомляють сформульовані правила роботи  в групі.

На великому листі тренер записує сформульоване правило, починаючи з найдовших промінчиків. Кожне правило обговорюється з усіма учасниками групи. Мікрогрупи по черзі пропонують свої промінчики, а інші групи, по, можливості додають. Після повідомлення останньої мікрогрупи тренер підводить підсумки роботи, об’єднує схожі правила в більш точні формулювання.

Приклади правил

1. Слухати один одного і чути.

2. Бути лаконічним, говорити лише по темі.

3. Бути толерантним, терпимим.

4. Обговорювати проблему, а не людину.

5. Бути доброзичливим, посміхатися, зберігати почуття гумору.

6. Не запізнюватись на заняття. Дотримуватись регламенту роботи.

7. Працювати в групі від початку до кінця.

8. Виконувати прийняті правила.

1.4. Вправа «30 квадратів»

Мета: продемонструвати учасникам необхідність розвивати  в собі вміння і навики «дивитись і бачити»

Час-5 хв.

Матеріали і обладнання: малюнок «Квадрат з квадратів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід  вправи

Тренер показує групі малюнок великого формату „Квадрат з квадратів” і пропонує визначити скільки квадратів на малюнку.

Після перших варіантів відповідей, які, як правило не співпадають, учасники починають розуміти, що поставлене питання  потребує вміння вибирати фокус зору, побачити  об’єм. В малюнку можна нарахувати 30 квадратиків (16 маленьких, 1 великий, 9 зі стороною з 2-х квадратиків і 4 квадрати зі стороною з 3-х квадратиків.)

Питання для обговорення

- Що заважало Вам відразу побачити всі квадрати?

- Чому вчить „Квадрат з квадратів”?

-  Зустрічались вам завдання, які на перший погляд здавались дуже простими, а насправді було зовсім не так?

До уваги тренера

Один з висновків завдання „Квадрат з квадратів” в тому, що в житті важливо не тільки дивитись, але  й бачити. Досвід показує, що в кожному складному предметі/явищі можна побачити не один, а декілька, десятки і сотні аспектів/характеристик.

Поняття „лідерство” є одним із прикладів визначеного ряду. Лідерство можна розглядати під різним кутом зору і з різних позицій.

1.5. Вправа «Лідер –це»

Мета: визначити поняття  «лідер» і «лідерство».

Час-20 хв.

Хід вправи

Тренер ділить групу на 5 малих груп по 6 осіб за принципом днів тижня: „понеділок”, „вівторок”, „середа”, „четвер”, „п’ятниця”. Кожній групі дається завдання протягом 10 хвилин  написати власне визначення поняття „лідер”. Після презентації  визначення кожною групою тренер запитує всіх інших учасників з чим вони згідні, а з чим – ні, ініціюючи міні-дискусію. Потім  тренер відкриває написані на листі фліп–чарту визначення поняття „лідер”, взяті з наукових джерел, і обговорюють  в групі наскільки  їх версії співпадають з науковими.

Заключним акордом блоку може бути афоризм, написаний на листі фліп–чарту:  „Лідерство –це ті повноваження, які не можна делегувати. Його треба прийняти з радістю і нести з честю, або просто відійти  в бік.”

Справжнє лідерство - це не престиж, влада чи статус. Це відповідальність.

1.6. Вправа «Оплески»

Мета: покращення настрою і підвищення самооцінки, активізація учасників групи.

Час -5 хв.

Хід вправи

            Учасники сидять у колі. Ведучий просить підвестися тих, хто має певну рису чи уміння. Наприклад: „Підведіться ті, хто вміє вишивати, грати на гітарі, кататися на гірських лижах, займався бальними танцями, любить читати тощо”. Всі інші учасники групи аплодують тим, хто підвівся.

1.7. Вправа «Цінності»

Мета: створити ситуації вибору цінностей, в якій відбувається усвідомлення їх значимості; визначення  особистісних  і групових пріоритетних цінностей.

Час - 15 хв.

Що ці цінності значать для мене?

Цінність

Виберіть 10 цінностей особливо важливих для вас

З вибраних цінностей виберіть 5

Пронумеруйти їх за ступенем значимості

1.

Свобода

 

 

 

2.

Самоповага

 

 

 

3.

Довіра

 

 

 

4.

Терпимість

 

 

 

5.

Сила

 

 

 

6.

Вірність

 

 

 

7.

Любов

 

 

 

8.

Здоровий глузд

 

 

 

9.

Надія

 

 

 

10.

Честь

 

 

 

11.

Гідність

 

 

 

12.

Незалежність

 

 

 

13.

Розум

 

 

 

14.

Совість

 

 

 

15.

Дружба

 

 

 

16.

Чесність

 

 

 

17.

Здоров’я

 

 

 

18.

Гармонія в сім’ї

 

 

 

19.

Воля

 

 

 

20.

Ризик

 

 

 

21.

Краса

 

 

 

22.

Віра

 

 

 

23.

Добро

 

 

 

24.

Багатство

 

 

 

25.

Гуманізм

 

 

 

26.

Добробут

 

 

 

27.

Відповідальність

 

 

 

28.

Досягнення мети

 

 

 

29.

Освіта

 

 

 

30.

Толерантність

 

 

 

Хід вправи

Кожен учасник отримує перелік цінностей. Тренер пропонує вибрати з них спочатку 10, потім 5 найважливіших цінностей   і проранжувати їх за ступенем значущості. Потім учасники отримують по  3 листочки паперу, на кожному з яких треба написати одну з трьох найважливіших для них цінностей.

Потім тренер просить віддати  йому одну з трьох цінностей, з якою учасник може найменш безболісно розлучитися. Потім пропонує віддати ще одну цінність і залишити найбільш значиму.

Можна  в процесі вибору з трьох цінностей познайомити учасників з якими цінностями розлучилась група, а після цього попросити кожного назвати найбільшу для нього цінність, з якою він вирішив не розлучатись.

1.8. Вправа  „Аукціон”

Мета: продемонструвати складність вибору життєвих цінностей на практиці.

Час - 20 хв.

Перелік лотів до методики „Аукціон”

1.

Гарна квартира або будинок (1 жетон)

Новий спортивний автомобіль(1 жетон)

2.

Відпочинок  в будь - якому куточку світу земної кулі з найкращим другом(2 жетони)

Наступна ступінь в успішній кар’єрі(2 жетони)

3.

Стрімка політична кар’єра (2 жетони)

Можливість постійного самовдосконалення( 2 жетони)

4.

Хороша освіта(2  жетони)

Підприємство, яке приносить великий прибуток (2  жетони)

5.

Здорова сім’я( 3 жетони)

Всесвітня слава(3 жетони)

6.

Чиста совість(2 жетони)

Успіх за всяку  ціну(2 жетони)

7.

Матеріальний добробут (1 жетон)

Повага  і визнання  соратників  і послідовників (1 жетон)

8.

Керувати і підкоряти (2 жетони)

Працювати  в команді однодумців(2 жетони)

9.

Стрімка кар’єра завдяки випадку (2 жетони)

Поступове піднімання до успіху шляхом безперервного самовдосконалення (2 жетони)

10.

Сім додаткових років життя(3 жетони)

Безболісна смерть, коли прийде час (3 жетони)

Хід  вправи

Перед початком кожному з учасників тренер роздає 10 жетонів і повідомляє про те, що  в процесі гри жетони можна обміняти на той чи інший лот. Максимальна кількість лотів-10, але в них може бути різна вартість, тобто будуть лоти ціна яких більша, ніж один жетон. Якщо учасник використає всі жетони, він вже нічого не зможе купити. В одному лоті на продаж одночасно виставляється 2 цінності. Учасник може вибрати одну з них чи нічого не купити. Назву того, що учасник готовий купити,  він пише на жетоні і відкладає його вбік як вже використаний.Свій вибір треба робити швидко. Перехід до наступного лоту, означає, що попередній знятий з торгів.

Після закінчення „Аукціону” доречно поставити учасникам питання про їх почуття, думки, асоціації, пов’язані з покупками, вияснити чи були сумніви в учасників у правильності вибору?

В заключному коментарі тренер звертає увагу на те, що ситуації вибору життєвих цінностей достатньо різноманітні і часом дуже не прості. Для кожної людини, в тому числі і лідерові, дуже важливо навчитись робити вибір і вміти нести за нього відповідальність.

1.9. Методика «Історичні портрети»

Мета: на основі аналізу біографій відомих в історії особистостей визначити їх основні лідерські якості

Час - 30 хв.

Хід вправи

Тренер об’єднує  учасників в групи. Кожній групі пропонує познайомитись з біографією історичного діяча і проаналізувати, які якості допомогли йому стати лідером. Групи не знають чиї портрети розглядають їх колеги. Кожна група записує визначені якості на листах  і представляє результати своєї роботи, Після презентації якостей лідера, представленого кожною групою, інші учасники можуть  попробувати відгадати, хто з лідерів минулого був героєм біографічного нарису.

 В коментарях тренера  після презентації результатів роботи кожної групи порівнюються загальні риси, властиві різним лідерам, а також звертається увага на те, що відрізняє одного героя від іншого. Акцентувати увагу на тому, що лідер майбутнього  багато в чому буде схожий на лідера в минулому. Але для лідера майбутнього дуже важливо вміти приймати рішення в ситуаціях невизначеності, що вимагає від нього не тільки знань, але й розвинутої інтуїції, вміння „слухати і чути”, „дивитись і бачити” („30 квадратів”), робити вибір(„Цінності”) і нести за нього відповідальність („Аукціон”).

  1.10. Вправа «Коло рук»

Мета: завершити роботу на емоційному піднесенні.

            Хід вправи

Учасники беруться за руки, уявляють  у своїх грудях вогник добра, ніжності, любові, як він збільшується, його сила переходить  у праву руку і вливається  в долоню того, хто стоїть праворуч, збагачується його любов’ю і рухається далі по колу.  Подяка всім за спільну роботу.

До записної книжки лідера

Якості лідера

За результатами обстеження методами психодіагностики сотень кращих  сучасних лідерів психологи називають  такі ознаки:

- вольовий, здатний переборювати перепони на шляху до мети ;

- наполегливий, вміє розумно ризикувати. Терплячий(готовий довго і добре виконувати одноманітну, нецікаву роботу);

- ініціативний і віддає перевагу роботі без дріб’язкової опіки,   незалежний;

- психічно врівноважений і не дає захопити себе нереальними пропозиціями;

- добре пристосовується до нових умов  і вимог;

- самокритичний,  тверезо оцінює не тільки свої успіхи але й невдачі;

- вимогливий до себе і до інших, вміє запитати про доручену роботу;

- критичний, здатен бачити в цікавих пропозиціях слабкі сторони;

- надійний, тримає слово, на нього можна покластися;

- витривалий, може працювати навіть в умовах перевантажень;

- сприйнятливий до нового, схильний вирішувати нетрадиційні завдання оригінальним методом;

- стресостійкий, не втрачає самовладання і працездатність в екстремальних випадках;

- оптимістичний, ставиться до труднощів як до неминучих і  переборюваних перешкод;

- рішучий, здатний самостійно і вчасно приймати рішення, в критичній ситуації брати відповідальність на себе;

- здатний міняти стиль поведінки в залежності від умов, може і вимагати і підбадьорювати.

Заняття 2  «Лідер   шкільного самоуправління»

Лідерство починається з самопізнання,

 тому що не можна зміцнити

 ваші слабкі сторони чи знищити «білі плями»

про які ви навіть не знаєте.

 

Мета:  визначити завдання  лідера шкільного самоуправління як організатора, стимулювати групову згуртованість, емоційну підтримку.

Час: 2 год. 20 хв.

Види роботи

Орієнтовна тривалість, хв.

Ресурсне  забезпечення

2.1.

Вправа «Імпульс»

5

 

2.2.

Вправа «Інго»

20

Листи кольорового паперу А-4, скотч, лист блокноту для фліп–чарту з намальованою на ньому „людиною”

2.3.

Вправа «Асоціативний ланцюжок»

10

Фліп–чарт, блокнот для фліп –чарту

2.4.

Вправа  «Що може лідер самоуправління?»

15

Малюнок дерева на великому листі паперу,  кольорові листки паперу post – it

2.5.

 Казкою для натхнення «Морська зірка»

5

 

2.6.

Вправа «Герб»

20

Папір А4

2.7.

Тест «Діагностика функціонально-рольових позицій в управлінській команді»

15

Бланки з тестом

2.8.

Вправа  «Найважливіші речі  в моєму житті»

30

Папір А3, стікери

2.9.

Вправа «Карусель»

15

 

2.10.

Вправа «Прощання»

5

 

2.1.Вправа «Імпульс»

Мета: підготовка групи  до спільної роботи; демонстрація значимості  вміння  відчувати один одного, як одного із складових успішної групової діяльності.

Час - 5 хв.

Хід  вправи

Учасники стають  у коло і беруться за руки. За гранично можливий час  учасники мають відчути  потиск руки  сусіда і  передати його тому, хто знаходиться поруч. Тренер стає  в центрі  і засікає час від першого до останнього учасника ланцюжка. Чим швидше  імпульс пройшов по колу тим краще результат.  Робиться 2-3 спроби, потім їх результати порівнюються.

2.2. Вправа «Бінго»

Мета: сприяти  формуванню позитивної самооцінки і усвідомленню  унікальності особистості кожної людини, продовжити  знайомство учасників один з одним.

Час – 20 хв.

Хід вправи

Кожному учаснику дається аркуш паперу А-4. Необхідно скласти  аркуш вертикально, а потім без ножиць, тільки руками „вирізати” фігурку „Бінго”- силует людини.  Після цього кожен учасник пише на „Бінго” свою мрію, захоплення, книгу, улюблену страву та місце відпочинку, розставляючи так, як показано на малюнку. На наступному етапі учасники встають зі своїх місць і, підходячи один до одного, мають знайти та написати на відповідних частинах „Бінго” імена тих, з ким у них співпала одна або кілька позицій.  Після цього учасники повертаються  у коло.

Запитання для обговорення

- Чи є такі учасники, в яких співпали всі позиції?

- У кого співпала одна позиція?

- У кого співпало декілька позицій?

- Чи є учасники ,  в яких не співпала жодна з позицій?

- Про що ми можемо сказати аналізуючи цю вправу?

Заключний етап: учасники наклеюють  „Бінго” на великий лист паперу, утворюючи своєрідний танок  з кольорових фігурок.

Тренер запитує: „Що нагадує вам наш танок? З кого він складається? Чи не символізує  нашу групу? Суспільство  в цілому і кожну школу зокрема?”

2.3. Вправа « Асоціативний ланцюжок»

Мета: розширити асоціативне підгрунтя творчої уяви учасників.

Час - 10 хв.

Хід вправи

 На листі альбому для фліп – чарту написане вертикально слово „лідер”. Учасники називають  характеристики, що асоціюються з поняттям „лідер” і починаються з літери вертикального рядка.

Л

І

Д

Е

Р

 

2.4. Вправа  «Що може лідер самоуправління?»

Мета: залучити  учасників до розробки  пропозицій про можливі функції лідера самоуправління, створення банку ідей  відносно діяльності лідерів самоуправління.

Час -15 хв.  

Хід вправи

 Тренер пропонує створити символічне „Дерево ідей”. Для цього на папері      post – it  учасники групи  пишуть можливі ідеї   діяльності лідерів учнівського самоуправління.  Потім учасники по черзі озвучують свої пропозиції  і наклеюють на дерево post – it.

2.5. Казкою для натхнення «Морська зірка».

Колись один  чоловік   йшов  берегом моря. Він  помітив, що вночі  море викинуло на берег величезну кількість морських равликів  і зірок. Радісно, насолоджуючись вранішнім сонцем, чоловік міряв кілометр за кілометром  піском.

Десь далеко він побачив, що хтось танцює на пляжі. Здивований тим, що хтось радіє життю таким дивним способом, він підійшов ближче.

Коли він наблизився, стало зрозумілим, що фігурка не танцює, а старанно повторює якийсь рух. Підійшовши ще ближче до маленької фігурки, чоловік побачив, що це дитина. Маленька дівчинка  старанно  збирала на березі морських зірок  і кидала їх  в море. Від здивування чоловік зупинився на мить, а потім запитав: „Для чого ти кидаєш  в море морських зірок?” „ Якщо я залишу їх на березі, - відповіла дівчинка, - сонце висушить їх  і вони помруть. Я кидаю їх  в море тому, що хочу, щоб вони жили”.

Чоловік задумався, вражений словами дівчинки, але потім, згадавши скільки кілометрів морського узбережжя він пройшов, сказав: „Так їх, цих зірок, тут на березі мілліарди! Що ти можеш змінити?”

Дівчинка на мить задумалась над словами чоловіка, а потім повільно нахилилась, підняла ще одну зірку і кинула її  в море.

Потім повернулась до людини, посміхнулась: „Можливо, ви і праві, - сказала вона, - але саме для цієї зірочки я змінила життя”.

2.6. Вправа «Герб»

Мета: сприяти  визначенню учасниками власних життєвих цінностей, орієнтирів, успіхів.

Час -20 хв.

Хід вправи

 Ведучий звертається до учасників  з проханням створити свій власний герб. Герб має висвітлювати ідеї, що відповідають на запитання:

1.Яке ваше найбільше досягнення на сьогодні?

2. Що може зробити вас щасливим?

3. Ваша першочергова мета  у житті?

4. Які б три  слова  ви б хотіли  почути про себе?

5. Які дві речі ви робите добре?

6. Які троє людей справили  найбільший на вас вплив?

Після того  як малюнки гербів будуть закінчені, їх вивішують на плакатах  для ознайомлення.

1

2

3

4

 

     5

 

  6

2.7.  Тест «Діагностика функціонально-рольових позицій в управлінській команді»

(Козлов В.В., Мануйлов Г.В. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. — М., Изд-во Института психотерапии. 2002. С. 301-305.)

Інструкція для учасників дослідження: У кожному розділі розподіліть суму 10 балів між характеристиками, які, на Ваш погляд, найвлучніше характеризують  вашу поведінку. Ці бали можна розподілити  між кількома твердженнями. У деяких випадках всі 10 балів можна розподілити між усіма твердженнями або застосувати до будь-якого одного твердження. Необхідно занести бали до таблиці, подана нижче.

1.      Що, на мою думку, я можу привнести в групову роботу:

A.      Я швидко знаходжу нові можливості.

Б.      Я добре можу працювати з багатьма людьми.

B.      Я досить вдало пропоную нові ідеї.

Г.      Я можу допомагати іншим людям висувати ідеї.

Д.   Я здатний дуже ефективно працювати, мені подобається інтенсивна робота.

Е.  Я згоден бути непопулярним, якщо це сприятиме одержанню позитивних результатів.

Ж.  У звичних умовах я працюю швидко.

3.   Я не маю упереджень, тому я завжди приймаю альтернативні дії за можливі.

2.У мене є недоліки в груповій роботі, можливо, це те, що:

A. Я дуже напружений,  поки захід не продумано,  не проконтрольовано, не проведено.

Б.  Я даю занадто велику свободу людям, чиї погляди вважаю обґрунтованими.

B.  Я маю слабкість забагато говорити самому, поки нарешті у групі не з'являються нові ідеї.

Г.   Мій власний  погляд на речі заважає мені миттєво поділяти ентузіазм колег.

Д.    Якщо потрібно чого-небудь досягти, я буваю авторитарним.

Е.   Мені важко поставити себе в позицію керівника, тому що я  боюся  зруйнувати атмосферу співробітництва в групі.

Ж.  Я надто захоплююся власними ідеями і втрачаю те, що відбувається в  групі.

3.      Мої колеги вважають, що я занадто турбуюся про несуттєві дрібниці і хвилююся, що нічого не вийде.

3. Коли я включений у роботу з іншими:

A.     Я впливаю на людей, не пригнічуючи їх.

Б.    Я дуже уважний, тому помилок через недбалість не може бути.

B.     Я готовий наполягати на будь-яких діях, аби не зволікати з часом – і не випустити з поля зору головної мені.

Г.      Я маю завжди оригінальні ідеї.

Д.   Я завжди готовий підтримати гарну пропозицію для спільних інтересів.

Е.      Я дуже уважно ставлюся до нових ідей і пропозицій.

Ж.     Оточенню подобається моя прохолодна розсудливість.

3.     Мені можна довірити пильнування за тим, аби вся основна робота була  виконана.

4.У груповій роботі для мене характерне те, що:

A. Я дуже зацікавлений у тому, щоб добре вивчити і дізнатися про своїх колег.

Б. Я спокійно поділяю погляди оточуючих або дотримуюсь поглядів меншості.

B.  У мене завжди знайдуться гарні аргументи, щоб спростувати помилкові пропозиції.

Г. На мою думку, я маю хист виконувати роботу, тільки-но її план потрібно задіяти.

Д.  У мене є схильність пропонувати щось несподіване.

Е.  Усе, що я роблю, намагаюсь довести до досконалості.

Ж. Я готовий встановлювати контакти поза групою.

3.  Хоча мене цікавлять усі погляди, я, не роздумуючи, можу прийняти власне рішення, якщо це необхідно.

5.Я одержую задоволення від своєї роботи, тому що:

A.  Мені подобається аналізувати ситуації та шукати правильний вибір.
Б.  Мені подобається знаходити практичні вирішення проблеми.

B. Мені подобається відчувати, що я впливаю на встановлення гарних взаємин.

Г. Мені приємно здійснювати сильний вплив при прийнятті рішень.

Д. Я маю можливість зустрічатися з людьми, що можуть запропонувати щось нове.

Е. Я можу досягти згоди людей, розробляючи алгоритм виконання завдання.

Ж. Мені подобається зосереджувати власну увагу на виконанні поставлених - завдань.

3. Мені подобається працювати в галузі, де я можу застосовувати свою уяву і творчі здібності.

6.Якщо я несподівано одержав важке завдання, яке треба виконувати в обмежений час і з незнайомими людьми:

A. Я почуватимусь загнаним у кут, допоки не розроблю своєї лінії     поведінки.
Б. Я працюватиму з тим, хто запропонує найкраще рішення, навіть якщо ця людина мене не приваблює.

B. Я спробую віднайти людей, між якими зможу розділити частинами це завдання й у такий спосіб зменшити обсяг роботи.

Г. Моє природжене відчуття часу не дозволить мені відставати від графіка.

Д. Я вірю, що буду спокійно, на межі своїх можливостей прямувати до мети.

Е. Я досягатиму поставленої мети попри будь-які складні ситуації.

Ж. Я готовий узяти виконання роботи на себе, коли відчуваю, що група не впорається.

З. Я організую обговорення, аби стимулювати людей висловлювати нові ідеї і  шукати можливості для досягнення мети.

7. Стосовно проблем, які у мене виникають, коли я працюю в групі:

А. Я завжди висловлюю нетерпіння, коли хтось гальмує процес.

Б.   Деякі люди критикують мене за те, що я занадто аналітичний і мені бракує інтуїції.

В. Моє бажання переконатися, що робота виконується  на найвищому рівні викликає незадоволення.

Г.  Мені  дуже швидко усе набридає і я покладаюся на одного-двох людей, які можуть надихнути мене.

Д.  Мені важко розпочати роботу, у разі, якщо я чітко не уявляю мети.

Е.  Іноді мені буває важко пояснити іншим якісь складні речі, що спадають мені на думку.

Ж. Я розумію, що я вимагаю від інших зробити те, що сам зробити не можу.

 3.  Якщо я наштовхуюся на реальний опір, то мені важко чітко довести свою точку зору.

Обробка та інтерпретація результатів:

Побудуйте таблицю відповідно до зразка-ключа, вписуючи по-горизонталі по кожному питанню поряд з відповідною літерою ту кількість балів, яку Ви дали цьому варіанту відповіді.

Підсумуйте бали по кожному з I-VIII стовпчиків. Визначте ті стовпці-ролі, де набрано найбільші суми. Ці ролі Ви найчастіше відіграєте у групі.

Прочитайте і проаналізуйте описи ролей у груповій взаємодії: І роль — голова, II роль — формувальник, III роль — генератор ідей, IV роль — оцінювач ідей,  V  роль   —   організатор  роботи,   VI  роль   —   організатор  групи,  VII  роль - дослідник ресурсів, VIII роль — завершувач.

Зразок-ключ для обробки й інтерпретації відповідей

Ролі

І

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

Питання

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Г

Е

В

З

Ж

Б

А

Д

2

Б

Д

Ж

Г

А

Е

В

З

3

А

В

Г

Ж

З

Д

Е

Б

4

З

Б

Д

В

Г

А

Ж

Е

5

Е

Г

З

А

Б

В

Д

Ж

6

В

Ж

А

Д

Е

Б

З

Г

7

Ж

А

Е

Б

Д

З

Г

В

 

/«голова». Функції: сприймає різні точки зору і приймає рішення. Властивості: вміє вислухати, красномовний, логічний, рішучий. Тип: спокійна, стабільна особистість, потребує високомотивованої групи.

// — «формувальник». Функції: лідер, поєднує зусилля членів групи в єдине ціле. Властивості: динамічний, рішучий, наполегливий. Тип: домінуючий екстраверт, потребує компетентної, цілісної групи.

/ і 2 — два протилежних підходи до спільного управління групою.

ІІІ — «генератор ідей». Функції: джерело ідей. Властивості: багата уява, креативність.  Тип:  нестандартна особистість,  потребує мотивованого оточення, яке сприйматиме його ідеї.

IV — «оцінювач ідей». Функції: аналіз і логічні висновки, контроль. Властивості: аналітичність, інтелектуальність, ерудованість, «якір групи», повертає до реальності. Тип: розсудлива, вольова особистість, потребує постійного джерела інформації та нових ідей.

V «організатор роботи». Функції: перетворення ідей на конкретні завдання та   організація їх виконання. Властивості: організатор, вольовий, рішучий. Тип: вольова особистість, потребує пропозицій, ідей групи.

 VI «організатор групи». Функції: сприяє досягненню злагоди у групі, залагоджує непорозуміння, знає потреби, проблеми членів групи. Властивості: чуйність, дипломатичність, доброта, комунікабельність. Тип: емпатійна й комунікативна особистість, потребує постійного контакту з усіма членами групи.

 VII «дослідник ресурсів». Функції: з'єднуюча лапка із зовнішнім середовищем. Властивості: комунікабельний, схильний до захопливості, енергійний, привабливий. Тип: «наполегливий екстраверт», потребує свободи дій.

VIII — «завершувач». Функції: спонукає групу все робити вчасно й до кінця. Властивості: професійна педантичність, обов'язковість, відповідальність. Тип: педантична особистість, потребує групової відповідальності, обов'язковості.

 

Щоб управлінська команда була ефективною, необхідно, аби всі ці ролі були представлені в групі та члени групи взаємно доповнювали один одного. Іноді один член команди може виконувати дві, а то й більше ролей.

2.8. Вправа  «Найважливіші речі  в моєму житті»

Мета: надати учасникам можливість відчути вагомість своїх переконань і життєвих цінностей.

Час-30 хв.

Хід вправи

Учасникам  пропонується на 6 стікерах одного кольору написати 6 (по одній на кожному стікері) найважливіших речей, які вони вже мають. Тренер наголошує: «Напишіть те, що є для вас найголовнішим у житті, що ви вважаєте найціннішим, чим ви пишаєтесь».

Після цього тренер пропонує всім розмістити стікери на аркуші паперу формату А3 перед собою таким чином, щоб найважливіше було найближче до учасника, а все інше – трохи далі, залежно від значущості для нього.

Потім на стікері іншого яскравішого кольору учасникам пропонується записати щось одне - найбажаніше, найважливіше, чого б вони хотіли досягти, що прагнули б отримати  у своєму житті, свою найголовнішу мету. Треба наголосити, що записане раніше вони вже мають, а тепер треба записати те, що вони хотіли б мати, а для цього треба знайти місце для своєї мети. Яскравий стікер має бути на такій відстані від учасників, як далеко, на їхню думку, є від них їхня заповітна мета.

Після цього тренер пропонує учасникам уважно подивитися на стікери й відчути , що це дійсно найважливіші речі  в їхньому житті. «Але в житті буває так, що на реалізацію наших цінностей ми витрачаємо певний час: на сім’ю, на улюблену справу, друзів, а час  у нас один на все життя. Досягнення нашої мети теж вимагає певного часу, і тільки  в нашій владі вирішити, де його взяти. Подивіться на свою мету, і, якщо ви хочете її досягти, вам потрібно від якоїсь цінності узяти трохи часу. Стікер із записом про цю цінність покладіть збоку, поруч  із собою. А мету можете наблизити настільки, наскільки ви додали їй часу».

Не поспішаючи, тренер пропонує наблизити мету ще більше, але ціною ще однієї цінності. Якщо учасники відмовляються це робити, наполягати не слід.

Коли більшість учасників наблизили свою мету настільки, наскільки змогли,  їм надається можливість коротко поділитись своїми почуттями. Тренер вислуховує учасників, лаконічно погоджуючись із тим, що це була складна робота, після чого пропонує їм розмістити всі їх цінності і мету так, щоб учасникам було якомога комфортніше. Коли «візерунки» будуть готові, всі можуть подивитись на них і зробити висновок, що вони різні, неповторні, унікальні. Тренер пропонує учасникам забрати стікери з записами на пам’ять і зберегти їх на щастя.

Запитання для обговорення

З якою метою виконувалася ця вправа?

Головний висновок, який треба зробити після виконання цієї вправи: в кожного з нас є своя особиста позиція, яка ґрунтується на наших переконаннях і цінностях. Тільки усвідомивши їхню значущість ми можемо зробити власний вибір, прийняти своє рішення.

2.9.Вправа «Карусель»

Мета: підбити підсумки роботи  в групі.

Час – 15 хв.

Хід вправи

Всі учасники розподіляються на дві групи і сідають один проти одного, утворюючи карусель. За сигналами тренера вони пересуваються на одне місце, виконуючи такі завдання:

-          розповісти один одному, що було цікавого на занятті;

- обговорити з новим партнером, що відбулося  в групі.

2.10. Вправа «Прощання»

Мета: розвиток згуртованості групи, створення хорошого настрою.

Час -5 хв.

Хід вправи

Всі учасники стають у коло, беруться за руки, заплющують очі і, стискаючи руки, намагаються передати один одному тепло свого серця. Потім, взявшись за руки, говорять одночасно «Дякуємо!».

До записної книжки лідера

Як організувати самого себе

1.Треба напевно знати, що ви збираєтесь робити.

             Визначити  з самого початку очікуваний результат – вирішальна умова успіху.

2. В  ланцюжку справ знайдіть  головну ланку.

Запишіть на листочку  в порядку значимості найбільш термінові  справи. Підкресліть найважливіші. Призначте терміни їх виконання. Беріться  за справу №1 і не відступайте від неї поки не закінчите. Не потрібно дуже тривожитись, якщо до кінця дня розправитесь лише з одним чи двома пунктами. Завтра знову зосередьтесь на головному. Спочатку це здається важким, але потім усе ввійде  в свою колію, і ви привчите себе правильно оцінювати свої сили і цінувати час.

3. Навчіться говорити собі „ні”.

У вас буде багато спокус: з’являться сумніви, бажання „перепочити”, від чогось відмовитись, провести час більш приємно і т.і.  Проявіть наполегливість у виконанні   визначених справ.

4. Розпочинайте справу відразу.

Ніщо так не розбещує людину, як звичка відтягувати чи переносити справу, яку можна зробити відразу. Ніхто, крім тебе самого , не зможе допомогти позбавитись  звички відтягувати справи.

5. Вчіться наказувати самому собі.

Намагайтесь перетворити  свої справи з „треба” в „хочеться”, і результативність підніметься автоматично. Введіть для себе систему внутрішніх наказів: наказую собі на цей день зробити те і те.  Будьте  в такому випадку дисциплінованими і підкоряйтесь своїм наказам.  Ставте завдання реальні, не ”заривайтесь”.

6. Використовуйте свій час повністю.

Завжди є можливість використовувати  свій час більш продуктивно. Це значить, що під час поїздок, очікування можна зайнятись такими справами, як планування свого дня, обдумування майбутніх справ, аналіз минулого дня. Займайтесь лише тими справами, які на цей момент є потрібними і корисними.

7. Слідкуйте за тим, на що ви витрачаєте вільний час.

Не займайтесь деякими справами тільки тому, що це роблять інші.

8. Намагайтесь урізноманітнювати заняття.

Змінюючи заняття ви зможете перебороти втому і зробити більше, ніж збирались. Ви побачите, що ваш організм здатний до більших навантажень, і така зміна занять зробить вас не втомленими, а енергійним  і бадьорим.

9. Вчіться слухати уважно.

Ви зекономите багато часу і уникнете серйозних помилок, якщо будете уважні під час пояснень учителя на уроці, розмовляючи з товаришами, вислуховуючи вказівки старшого організатора.

10. Користуйтесь записною книжкою.

Наша пам’ять не досконала  і може підвести  в найбільш відповідальний момент. Записи в книзі допоможуть вам в організаторській роботі і в розподілі вільного часу. Ведіть записи акуратно: куди, коли  і  в  скільки вам треба прийти, кого і коли вам чекати самому, що треба зробити найближчим часом. Книжку тримайте завжди при собі. Не завантажуйте пам’ять тим, що можна записати.

 

Заняття 3 «Я вирішую проблеми»

Бути лідером не  означає подобатись всім.

 Це значить діяти  правильно.

Мета:  допомогти учасникам проаналізувати ситуацію щодо умов, необхідних для реалізації вказаної роботи; продемонструвати  різниці  в сприйнятті проблем різними людьми, відповідно в методах їх вирішення, проілюструвати схильності людей вирішувати проблеми у відповідності  з особистими  особливостями.

 

Час:  2 год. 25 хв.

Види роботи

Орієнтовна тривалість, хв.

Ресурсне  забезпечення

3.1

Вправа «Крісло»

10

 

3.2.

Вправа «Метаплан»

40

Фліп –чарт, схема «Мета план», папір

3.3.

Інформаційне  повідомлення «Запровадження самоврядування  в школі»

10

 

3.4.

Вправа «Зламаний автомобіль»

5

 

3.5.

Вправа «Собака Гаррі»

10

 

3.6.

Вправа «Проблема –ціль»

20

Папір А4

3.7.

Вправа «Мої плани запровадження»

50

Папір, схема «Мої плани запровадження»

3.8.

Гра «Дотягнутись до зірок»

5

 

3.1. Вправа «Крісло»

Мета:  формувати   в членів групи почуття згуртованості, навчати вмінню визначати стратегії діяльності для досягнення мети.

Час – 10 хв.

Хід вправи

Учасники під музику рухаються по колу навколо стільців. Музика переривається, і всі учасники мають сісти. Кількість стільців поступово зменшується. Останнє коло учасники проходять навколо одного стільця, і кожний робить спробу сісти на нього.

Запитання для обговорення

- Як ви почувалися під час цієї вправи?

- Завдяки чому вам вдалося виконати завдання?

- З якою метою  проводилась ця вправа.

Тренер звертає увагу на те, що перед ними була поставлена конкретна мета – сісти на стілець. У процесі вправи учасники планували  свою діяльність поетапно. Саме планування допомогло нам досягти мети. Отже до реалізації мети треба йти поетапно. Якби тренер відразу запропонував  усій групі одночасно сісти на стілець, група з цим завданням не впоралася  б або навіть не починала б його виконувати, бо вважала б це нереальним, а при поетапному підході завдання було виконано.

3.2. Вправа «Метаплан»

Мета: проаналізувати ситуацію щодо роботи учнівського самоврядування в місті, виробити  чітке бачення того, як кожен учасник запроваджуватиме роботу  в своїй школі.

Час – 40 хв.

Хід вправи

Тренер запитує, що таке «проблема»? Учасники відповідають. Після цього тренер знайомить з визначенням  терміна «проблема»

Проблема – складне теоретичне або практичне питання, яке потребує розв′язання, визначення, дослідження.

 До уваги тренера

Необхідно донести до кожного учасника, що чітке усвідомлення  проблеми  є вже першим кроком до її вирішення.

Тренер об’єднує учасників  у малі групи по 5-6 осіб. Вправа проводиться поетапно.

1 етап:  визначення  проблем, які виникають при  впровадженні учнівського самоврядування в школі, місті.

Час виконання 5 хв.

Кожна група визначає якусь одну проблему. Тренер записує сформульовані проблеми на фліп – чарті  чи дошці.

2 етап: аналіз  ситуації  в місті з визначеної проблеми.

Час виконання - 15 хв.

Кожна група працює над вирішенням своєї проблеми.

Учасники індивідуально відповідають на такі питання:

1.Якою є ситуація з функціонування самоуправління в дійсності?( Назвати позитивні і негативні моменти)

2. Якою може бути ідеальна ситуація?( Які ключові практичні моменти   для функціонуванням самоуправління).

3. Чому  в дійсності  ситуація не є такою, якою вона має бути? (Назвати причини, які заважають ситуації бути ідеальною).

Кожну відповідь учасник записує на окремому аркуші певного кольору і наклеює їх  у відповідному секторі «Метаплану» ( див. схему)

 

3 етап: шляхи вирішення проблеми.

Час виконання: 15 хв.

На цьому етапі учасники малих груп працюють разом –обговорюють та узагальнюють думки з перших трьох питань, а потім відповідають на запитання:

1. Що необхідно зробити, щоб усунути причини цього? (Учасники відпрацьовують пропозиції. Кожну записують на окремому аркуші певного кольору і наклеюють на відповідному секторі).

2. Які ресурси ми маємо  для реалізації цих пропозицій?( Перелік ресурсів теж записують – кожен на окремому аркуші – і наклеюють у відповідному секторі).

4 етап: презентація  мета планів.

Час виконання : по 5 хв. Для кожної малої групи.

5 етап: обговорення вправи.

Запитання для обговорення

- Що дала нам робота над цією вправою?

3.3. Інформаційне  повідомлення «Практичні аспекти запровадження  самоврядування в школі»

Учнівське самоврядування  не можна скопіювати, перенести до себе  схему іншої школи, що добре працює. Його можна тільки виплекати самостійно, пристосовуючись до умов власної школи, потреб та бажань колективу.

Для того ,щоб самоврядування, як засіб розвитку особистості, існувало справді, потрібно спочатку:

- діяльність у цьому напрямі,

- відповідальність дійових осіб,

- зумовлена необхідність  у самоврядуванні та її правова основа.

            Суть учнівського самоврядування – не  в управлінні одних дітей іншими,  а в оволодінні всім досвідом демократичних стосунків у суспільстві, в оволодінні навичками управління собою, своїм життям  у колективі.

Сфери розвитку учнівського самоврядування: культура, освіта, спорт, дозвілля і, звичайно, економіко – виробнича.

            Самоврядування можливе лише там, де є суспільне життя: клубна, гурткова діяльність, підготовка та проведення колективних творчих справ, участь учнів, педагогів, батьків у шкільному житті та їх взаємодія.

Ключові практичні моменти, визначені студентами МПДУ під час проектування систем учнівського самоврядування

1. Крім зацікавленості учнів  у самоврядуванні, потрібна ще й зацікавленість педагогів.

2. Забезпечити правову основу самоврядування можна через уведення у її структуру основних засад правової держави: наявність законотворчої, виконавчої та судової влади та їх окремо діючих структур.

3. Закони не можуть стосуватися тільки дітей, вони діють для всіх.

4. Головна мета законів – захист прав, а не їх обмеження. Тому спочатку мають описуватися заходи  щодо захисту прав громадян, а потім їх обов’язки і відповідальність за порушення прав.

5. Дитячий суд (суд честі) – спеціальний правозахисний орган, який розглядає випадки приниження прав іншої людини, порушення прав, прийнятих усіма.

6. Перевиборність і звітування  вищих органів влади раз на рік надасть змогу набути досвід   в управлінській діяльності більшій кількості осіб.

3.4. Вправа «Зламаний автомобіль»

Мета:  допомогти усвідомити стилі за допомогою яких  учасники  вирішують свої проблеми.

Час – 7 хв.

Хід вправи

Учасникам  пропонується уявити, що вони запізнюються на важливу зустріч, яка  призначена  в певному місці.  Автомобіль зламався. Які ваші дії?

До уваги тренера

Гравці вирішують  проблему усно, різними способами. Деякі  відразу кажуть, що вони  перш за все спробують відремонтувати машину, інші шукають телефон, щоб перенести чи скасувати зустріч. Такі відповіді свідчать, про бажання встановити контроль над подіями за допомогою планування.

Деякі учасники звертаються до можливості позичити, взяти  на прокат якийсь транспортний засіб. Можливі варіанти: телефонувати приятелеві чи ловити попутку.  Подібний стиль вирішення проблем потребує умінь спілкуватися з оточуючими, переконувати їх.

Тренеру  потрібно підкреслити, що не існує  «правильних» чи «неправильних рішень», є стилі в яких люди вирішують свої проблеми.

3.5. Вправа «Собака Гаррі»

Мета: продемонструвати учасникам як сприйняття проблеми визначає спроби її вирішити.

Час – 10 хв.

Хід вправи

Тренер  зачитує наступну історію.

У Гаррі була пухнаста собачка, яку він дуже любив. Його подружка теж її любила. Вона запропонувала  за неї Гаррі 10 фунтів, і він вирішив, що має віддати їй собачку. Але він сумував за тваринкою, тому наступного дня дав своїй подружці 20 фунтів і забрав собачку додому. Але подружка, яку звали Мері, все рівно хотіла мати цю собачку, і тому зібрала ще 10 фунтів і запропонувала Гаррі 30. Бідний Гаррі не любив відмовляти, тому він залишив їй собачку і взяв 30 фунтів. Але до цього часу йому набридла вся ця історія,  і через пару днів він  пішов до Мері, вручив їй 40 фунтів і попросив собачку назад. На цьому історія закінчується.

До уваги тренера

 При необхідності тренер повторює основні моменти оповідання. Потім ставить питання:

1.Чи виявився хтось  у виграші після всіх цих маніпуляцій?

2. Якщо так, то хто саме і настільки?

Тренер просить  записати свої відповіді і не показувати їх один одному. Через деякий час  зачитуються окремі відповіді.

            Деякі кажуть, що Мері виграла 20 фунтів. І це буде правильно з позиції голої економіки, придбань і втрат. Інші скажуть, що Гаррі виграв в тому, що залишив собі собачку, або він програв, втративши подружку, або подружка втратила більше, тому що  втратила собачку, або втратила собачка, тому що вона пережила  нервове потрясіння..

            Виникає  дискусія про різні способи сприйняття проблем. Ті,  хто почув оповідання як історію втрат і придбань, розглядали  її з позицій простої арифметики. Можна було відчути емоційний контекст оповідання, сприймаючи її фінал з позиції людських стосунків.  Одні з нас  сприймають свої проблеми  саме через призму  почуттів і емоцій, а інші  мислять категоріями  прибутків  і витрат.

3.6. Вправа «Проблема –ціль»

Мета: навчити учасників на основі аналізу проблеми формулювати цілі.

Час - 20 хв.

Інформаційне повідомлення

            Ціль  не процес, а кінцевий результат. Ціль – це стан справ, якого ми сподіваємось досягти внаслідок певних дій.

Правильне визначення цілі є першим кроком  у її досягненні. Чим зрозуміліші цілі, тим легше спланувати свою діяльність так, аби якнайшвидше їх досягти.

            Кожна ціль має бути сформульована таким чином, щоб ви могли зрозуміти, що ви її можете досягти. Під час формулювання цілі уникайте слів, що позначають процес: підтримувати, поліпшувати, посилювати, сприяти, координувати, перебудовувати. Використовуйте слова: підготувати, організувати, встановити, провести.

            Тренер пояснює учасникам, SMART у перекладі з англійської означає «розумник».

«Критерії SMART», необхідні для формулювання цілей.

S (specific)- конкретність: чи конкретна ціль достатньо зрозуміла?

M(measurable)- обчислюваність: чи піддається ціль обчислюванню(наприклад який % зростання, яка кількість населення задіяна тощо).

A(areaspecific)- територіальність : чи окреслюють цілі певний регіон, місто або групу населення?

R(realistic)- реалістичність: чи спричиниться  виконання наміченого плану до зрушень, передбачених цілями?

T(timebound)- визначеність: чи відображає ціль період часу, впродовж якого вона має бути досягнута?

            Потім тренер пропонує малим групам, які працювали  під час вправи «Метаплан», використовуючи подані критерії, сформулювати на основі попереднього аналізу цілі запровадження учнівського самоврядування.

Наприклад:  проблема – відсутність команди; ціль – створення команди. Ми можемо чітко  визначити, скільки часу нам потрібно для того, щоб сформувати команду, кого конкретно ми хочемо бачити  в команді, які методи використовуватимемо при її формуванні, чи можлива реалізація наміченої цілі. Час виконання – 5 хв.

3.7. Вправа «Мої плани запровадження»

Мета: виробити чітке бачення того, як кожен учасник організовуватиме роботу учнівського самоуправління  в своїх школах.

Час – 50 хв.

Хід вправи

Учасникам пропонується розглянути подану схему плану та індивідуально визначити першочергові завдання, які необхідно вирішити, розрахувати кроки до реалізації попередньо сформульованої мети.

 

 

Що я зроблю?

Які це дасть результати (що? Для кого? Термін)?

Які ресурси я вико-ристаю?

Що зроблять інші(хто?, що?)?

Які це дасть результати(що? Для кого? Термін?)?

Які ресурси для цього будуть задіяні?

Крок 1

 

 

 

 

 

 

Крок 2

 

 

 

 

 

 

Крок 3

 

 

 

 

 

 

…..

 

 

 

 

 

 

Крок N

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                      

            Ціль

            Учасники виконують це завдання самостійно. Час виконання -15 хв. Потім плани обговорюються  в парах. Час виконання 10 хв.

Після закінчення обговорення учасники вивішують свої записи на стінах. Створюється своєрідна «галерея», з якою пропонується всім протягом 10 хв. ознайомитися.

Запитання для обговорення

  Що вам дало виконання цієї вправи?

3.8.Гра «Дотягнутись до зірок»

Мета: піднести настрій учасників, оптимістично їх налаштувати, зняти  напруженість.

Час-  5 хв.

Хід вправи

            Усі гравці,  стоячи у колі, заплющують очі і тричі роблять глибокий вдих. Потім уявляють, що над ними нічне небо, повне зірок. Кожному треба відшукати особливо яскраву зірку, яка асоціювалась би з їхньою  мрією. Далі учасники повільно піднімають руки, наче тягнучись до неба, намагаючись досягти своєї зірки. Після закінчення гри присутні за власним бажанням можуть обговорити свої почуття.

 

До записної книжки лідера

Як організувати роботу

5 етапів від старту до фінішу

Старт – отримання завдання

1-й етап – визначення мети  і завдань.

2-й етап – забезпечення роботи( умови, засоби, виконавці).

3-й етап – планування роботи  і розподіл обов’язків.

4-й етап– оперативне керівництво(узгодження, облік, контроль).

5-й етап – аналіз ефективності і підведення підсумків роботи.

Фініш -   звіт про виконане завдання.

 

Правила організаторської роботи

1.Отримавши завдання, розберіться  в  ньому.

Це значить, що необхідно:

- добре уявити собі, яка кінцева мета завдання, що має бути на виході, чого треба досягати;

- засвоїти  зміст організаторського завдання: з яких частин воно складається, є простим чи складним, чи вимагає залучення помічників;

- виділити головне, основне, побачити допоміжне;

- визначити  послідовні етапи виконання завдання, вияснити основні умови: терміни, місце, матеріальні засоби, склад учасників спільної роботи;

- уточнити своє місце, становище: хто підпорядковується вам, кому підпорядковуєтесь ви, які ваші права  і обов’язки;

-„проговорити” завдання ще раз, переконатись, що воно вами правильно зрозуміле. Не вважайте за принизливе, отримуючи завдання, перепитати, якщо щось виявилось не зрозумілим чи   у  вас виникли сумніви, чи так ви його зрозуміли.

2. Не зневажайте досвід інших – він ваш помічник.

Підготуватись до виконання завдання      - значить ознайомитись з досвідом виконання подібних організаторських завдань, зібрати  і проаналізувати наявні дані, відмітити достоїнства  і недоліки роботи, яка проводилась раніше, обговорити можливі варіанти виконання справи з досвідченими людьми, спеціалістами. На основі вивченого досвіду  складіть попередній план роботи.

У всіх випадках перш ніж звернутись за порадою, необхідно накидати попередній план або подумки уявити варіант виконання справ. Тільки після цього є сенс вести розмову з людьми. Може статися, що ваш план після розмови зміниться повністю. Ну і що. Адже ви брали участь в його народженні. А це немало.

3. Враховуйте можливості членів групи.

Подумки співставте основні умови задачі з можливостями  людей які є у вашому розпорядженні. Підберіть помічників, молодших організаторів.

При підборі помічників майте на увазі їх вікові та індивідуальні особливості. Врахуйте - поганим робітник частіше всього буває тому, що йому дали не його справу.

4. Визначте, що вам може знадобитися  в роботі.

Складіть список необхідних матеріалів  і приладів - вам за них , можливо, треба буде звітуватися.

5. Складаючи план, не будуйте повітряних замків, виходьте з реальних умов.

Перш за все, враховуйте конкретну обстановку, можливості ваші  і людей, яких організуєте. Складаючи план, передбачте можливі ускладнення, подумайте, як їх усунути. При складанні плану притримуйтесь наступної схеми: що зробити, до якого терміну, хто зробить. План має  складатись з двох частин: підготовка до справи і її проведення.

6. Робота має бути зрозуміла кожному.

Познайомте всіх членів групи з завданням: його метою, змістом, умовами виконання. Обговоріть план, попросіть висловити зауваження, пропозиції, поради, дайте відповіді на питання. Внесіть, якщо треба, зміни до плану. Прийміть спільне рішення.

7. Кожен несе персональну відповідальність за свою ділянку роботи.

Це принцип роботи організатора: спільне обговорення  і рішення не знімає персональної відповідальності з виконувача за доручену справу.

Розподіліть  членів групи за видами роботи. Якщо  якусь частину роботи  виконують двоє, призначте старшого. На складні ділянки направте більш досвідчених. Постарайтесь зацікавити всіх учасників.

Проведіть інструктаж: даючи доручення, чітко формулюйте завдання,  умови. Перевірте чи зрозуміла вас людина. Краще, якщо він повторить завдання. Кожен має чітко знати за що він відповідає, хто йому  і кому він підпорядковується.

Форма подання доручення:

- поясніть в чому його сенс, що саме треба зробити і як легше справитися з завданням;

- дайте відповідь на всі питання;

- якщо є можливість покажіть як  почати роботу;

- поясніть все відносно термінів і порядку інформації про хід справи.

 

Заняття 4  «Я приймаю рішення»

Лідерство – це передусім бачення, і лише потім дії.

Мета: ознайомити учасників з технологією прийняття відповідальних рішень, сформувати  у них відповідальне ставлення до власних вчинків.

Час: 1 год. 55 хв.

Види роботи

Орієнтовна тривалість, хв.

Ресурсне  забезпечення

4.1.

Вправа «Лінійка»

10

 

4.2.

Вправа « Текст з підтекстом»

15

Екземпляри «Тексту з підтекстом»

4.3.

Інформаційне повідомлення «Час для роздумів»

10

 

4.4.

Вправа «Я приймаю рішення»

 

40

4 конверти, банан, цибулина, пуста пляшка, плакат «Схема прийняття рішення», фліп -чарт

4.5.

Вправа  «Австралійський дощ»

5

 

4.6.

Вправа «Аналіз ситуацій та прийняття рішень»

30

Папір

4.7.

Вправа  «Посмішка по колу»

5

 

 

4.1.Вправа «Лінійка»

Мета: створення сприятливого клімату та атмосфери взаємодовіри.

Час – 10 хв.

Хід вправи

Учасники повідомляють за допомогою жестів без слів, один одному  дату свого народження і тим самим визначають послідовність, за якою вони народились. Від наймолодшого до найстаршого шикуються  в лінійку.

Обговорення

 - Що було важко під час гри?

- Яким  чином ви знайшли вихід  із ситуації?

4.2. Вправа « Текст з підтекстом»

Мета: допомогти учасникам побачити те, що заховане за фасадом явища.

Час -15 хв.

Хід вправи

Тренер пропонує кожному учаснику екземпляр  «Тексту з підтекстом» і просить його заповнити.

Текст з підтекстом

Чи вмієте ви  підкорятися вказівкам? Пройдіть цей тест, маючи в своєму розпорядженні всього 3 хвилини.

 

1.  До того як  щось зробити, уважно все прочитайте.

2. Напишіть друкованими літерами  ваше ім’я  в правому верхньому кутку листа.

3. Обведіть ваше ім’я.

4. В лівому кутку намалюйте  5 маленьких квадратиків.

5. В кожному квадратику поставте хрестик.

6. Напишіть своє ім’я  в верхній частині листа.

7. Під вашим ім’ям  в правому верхньому кутку напишіть номер свого телефону. Якщо  у вас його немає , напишіть номер 100.

8. Голосно назвіть номер, який ви написали, так, щоб всім було чути.

9. Обведіть цей номер.

10. Поставте хрестик в лівому нижньому кутку листа.

11. Обведіть цей знак  трикутником.

12. Своїм звичайним голосом порахуйте   вголос  в зворотньому порядку від 10 до 1.

13. Помістіть  в прямокутник  слово « куток» в реченні під номером 4.

14. В верхній частині листа зробіть  олівцем чи ручкою три маленькі дірочки.

15. Голосно крикніть  «Я майже закінчив».

16. Тепер, коли ви все уважно прочитали, виконайте тільки завдання 1 і 2.

 

 Запитання для обговорення

-          Чому  не справились з завданням?

-          Чому нас навчає «Текст з підтекстом»?

 

4.4. Інформаційне повідомлення «Час для роздумів»

Час для роздумів – прекрасна стратегія для того, щоб мати успіх не лише  в лідерстві, але в житті взагалі. Дуже багато людей  витрачають кращі години свого життя  виключно на  «робіння»,  на виконання своїх обов’язків.  А, що, якщо вони роблять не те, що треба? Навряд чи є щось гірше усвідомлення того, що ми витратили час, енергію і свій потенціал лише для того, щоб, досягнувши вершини, переконатися, що вибрали не ту гору. Роздумуючи і обдумуючи свої кроки, ми знайдемо правильну гору. «Немає нічого більш марного, ніж ефективно робити те, що можна було не робити взагалі» (Пітер Дракер, експерт в сфері менеджменту)

Ясність передує успіху. Приділяючи більше часу роздумам, ви зумієте краще розібратись  в своїх пріоритетних завданнях і визначити головні моменти на яких треба зосередитись. Ваші дії будуть більш зрілими, виваженими і рішучими. Ви зможете  приймати кращі рішення і робити мудрий вибір.

Але :

-          Бути лідером – це означає діяти, а не просто мати хороші ідеї для дій.

-          Не витрачайте надто багато енергії на планування, вам ще потрібна енергія на виконання того, що ви запланували.

-          Дії породжують творчу активність.

-          Будь – яка дія краща за тривалу бездіяльність, породжену невизначеністю.

            Тільки мертві не мають проблем.

            Ніхто не любить помилятись, тому більшість з нас навіть не намагається.

            Люди бояться покинути тиху пристань в якій уже все знайомо і  направитись до невідомих далей.

            Люди прагнуть визначеності навіть якщо вона в чомусь  і обмежує.

 

Але: лідеру притаманна здатність ризикувати.

 

Коли довіряєшся - ризикуєш бути обдуреним,

Коли запитуєш – ризикуєш набути репутації неука.

Коли простягаєш руку – ризикуєш бути знехтуваним.

Коли потрапляєш у групу –ризикуєш втратити свободу.

Коли мрієш – ризикуєш бути висміяним.

Коли маєш надію – ризикуєш зазнати страждань нерозділеного почуття.

Коли живеш – ризикуєш померти.

Але погодьтесь: коли ви не ризикуєте – ви ризикуєте не мати нічого.

4.5. Вправа «Я приймаю рішення»

Мета: ознайомити учасників зі схемою прийняття відповідальних рішень.

 

Час – 40 хв.

 

Хід вправи

Вправа виконується у 2 етапи.

Перший етап

1).Тренер розкладає на столі  в одну лінію 4 пронумеровані конверти і запрошує 3-х учасників  - добровольців вибрати, не торкаючись, по одному конверту і стати позаду нього. Інші учасники можуть впливати на учасників, давати поради.

Тренер запитує  в учасників:

-          Ви не знаєте, що знаходиться в конвертах, що вплинуло на ваш вибір?

2). Тренер пропонує учасникам підняти конверти, тримаючи за верхню частину, на 8-10 см і покласти назад а потім запитує, чи хотів би хтось обмінятися конвертами або взяти інший. Якщо  учасники обмінялись конвертами, тренер пропонує пояснити, чому вони це зробили.

3). Тренер  запрошує ще одного учасника підійти і взяти конверт, який залишився, а після цього дозволяє учасникам  відкрити свої конверти і витягти їхній вміст, показавши всій групі.

 

Обговорення:

-          конверт 1 здавався цікавим, тому, що був зігнутим (там лежав банан). Люди часто роблять щось із цікавості. У конверті 1 лежав банан, який можна було з’їсти, і це було позитивним наслідком. Але була потенційна можливість мати й інший результат – зніяковілість, тому що  в конверті 1 був також презерватив. «А якби я попросила продемонструвати,  надіти презерватив на банан?» - запитує тренер. Наслідки рішення невідомі, це може бути зніяковілість або щось гірше;

-          здавалося, що в конверті 2 знаходиться пляшка води, але це не так. Іноді ми потрапляємо  в оману за рахунок «дезінформації» - тут, не подивившись, що у конверті, ми не могли прийняти рішення, що ґрунтується на інформації. Наслідком було розчарування. А іноді, незважаючи навіть на те, що ми приймаємо рішення на основі наявної інформації, ми одержуємо не той результат, на який сподівалися;

-          у  конверті 3, найімовірніше, лежить яблуко. Тільки з гарним нюхом можна було здогадатися, що то – цибуля, а не яблуко. Іноді ми швидко приймаємо рішення, не враховуючи деякі деталі інформації, важливі для прийняття правильного рішення. У цьому випадку наслідок не позитивний(коли можна щось з’їсти), але й  і не негативний(тренер не просить з’їсти цибулю);

-          конверт 4 весь час був незрозумілим. Він був порожнім. При детальнішому розгляді можна було б почути, як щось, зроблене з паперу, там шелестіло, але знову – таки, не було можливості довідатися, що то. «Тут ви дійсно ризикували, прийнявши рішення вибрати конверт 4, - каже тренер, але ризик у такій ситуації  - це нормально, тому що вона безпечна. Тим часом бувають ситуації, коли людина ризикує, і це може бути набагато небезпечніше, ніж просто втрата невеликих грошей»

 

Обговорення

 Що це може бути за ризик і за втрата?

 

Другий етап

Учасники об’єднаються в 5 груп. Тренер пропонує групам створити алгоритм прийняття рішення, який би допомог в ситуації вибору конвертів. Час на виконання - 7 хв.

Групи презентують свої напрацювання.

 

            Тренер. Кожен з нас знає , як важливо приймати правильні рішення. Та чи вміємо  ми це робити? А чи вчилися ми  цьому? І взагалі, де цьому вчать? Схоже, ми вчимося приймати рішення  поступово, з плином життя, методом спроб  і помилок. Але чи ефективно це? Виявляється, що приймати саме свої, правильні для себе рішення можна навчитися, і для цього є кілька методів, один з яких ми зараз розглянемо.

            Перший: до того, як приймати рішення, треба усвідомити, що ситуація, в якій ти опинився, вимагає цього від тебе. А ситуацій, які потребують вибору, безліч; наприклад:  почати підготовку до іспитів сьогодні чи відкласти на потім, дружити з цим хлопцем ( дівчиною) чи не дружити тощо, брати участь  у виборах президента школи чи ні.

            Другий крок полягає  в тому, щоб зібрати якомога більше інформації про все, що стосується конкретної ситуації: дані про те, як діяв хтось із відомих тобі людей у таких чи схожих обставинах і що з того вийшло, певні факти, відомі стосовно ситуації, про яку йдеться. Якщо твоє рішення не має бути терміновим, ти можеш розпитати інших людей, десь знайти потрібну інформацію, а якщо воно термінове – покладайся на свій внутрішній «мозковий штурм».

            Третій крок – на основі усвідомлення інформації сформулювати, як мінімум, три варіанти рішень. Якщо зупинитися на двох – це глухий кут (згадайте Гамлета з його «Бути чи не бути?»). Активізуйте свої творчі здібності.

            Четвертий крок : потрібно , не лінуючись, розібратись, які наслідки того чи іншого варіанта  рішення будуть для вас позитивними, а які негативними. І це –для кожного з варіантів.

            П’ятий крок –прийняти виважене рішення, зробити вибір.

Запитання для обговорення

-          Що є важливим для прийняття відповідального рішення?

-          У чому полягає необхідність аналізу варіантів рішення?

-          Які знання ви отримали, виконуючи цю вправу?

-          Як можна використати цю інформацію  в роботі учнівського самоуправління?

4.6. Вправа  «Австралійський дощ»

Мета: забезпечити психологічне розвантаження учасників

Час – 5хв.

Хід вправи

Учасники  стають у коло.

Інструкція: Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!

-          В Австралії піднявся вітер.(Ведучий тре долоні).

-          Починає крапати дощ. (Клацання пальцями).

-          Дощ посилюється.(Почергове плескання долонями по грудях).

-          Починається справжня злива.(Плескання по стегнах).

-          А ось град, справжня буря.(Тупіт ногами).

-          Але що це? Буря стихає. (Плекання по стегнах).

-          Рідкі краплі падають на землю. (Клацання пальцями).

-          Тихий шелест вітру. (Потирання долонь).

-          Сонце! (Руки догори).

4.7. Вправа «Аналіз ситуацій та прийняття рішень»

Мета: розвивати вміння аналізувати ситуації за схемою прийняття рішень.

Час -30 хв.

Хід вправи

Учасники отримують невеликі папірці, де записують по одній ситуації, яка на їх погляд, потребує відповідального рішення, і  можливо пов’язана  з  ситуаціями, які виникають в процесі  функціонування учнівського самоуправління. Після цього описи всіх ситуацій прочитуються, а папірці  у згорнутому вигляді складаються в коло посеред кімнати. Учасники  об’єднаються  у три малі групи, і представник кожної групи із заплющеними очима вибирає один з папірців.

Завдання для малих груп: проаналізувати свою ситуацію за схемою прийняття рішень і зробити власний вибір. Час виконання -15 хв.

Групи презентують свої напрацювання.

Запитання для обговорення

- Що вам дає виконання цієї вправи?

4.8. Вправа  «Посмішка по колу»

Мета: розслаблення  м’язів обличчя, створення атмосфери довіри, захищеності.

Хід вправи

            Учасники по колу передають один одному посмішку.

До записної книжки лідера

Кодекс лідера

-         Дійте і не будьте схильним до логічного обґрунтування  без дії, наполегливо доводьте справу до кінця.

-         Формулюйте і вносьте зміни, а не приймайте їх пасивно. Кидайте виклик існуючому становищу справ, відмовляйтесь приймати відповідь «Ми ніколи не робили цього раніше».

-         Використовуйте реальну можливість сьогодення, не  ставте під сумнів необхідність того, що треба робити внесок  і створювати майбутнє.

-         Оцінюйте і розподіляйте  помічників виключно на підставі позитивних якостей, показників роботи і потенціалу.

-         Думайте позитивно, вишукуйте можливість, які має в собі кожне складне завдання і розумійте, що не все так погано, як здається.

-         Орієнтуйтесь на деталі, щоб знати чи відповідає робота цілям і чи правильний взятий курс.

-         Постійно спілкуйтесь – впливаючи, надихайте, критикуйте  і слухайте.

 

Заняття 5  «Спілкування»

Щоб люди простягли вам руку,

ви маєте доторкнутись до їх серця

                                                                                   Робін Шарма

Мета: формувати у підлітків навички групової взаємодії та ефективного спілкування, довести необхідність знання лідером законів спілкування.

Час: 2 год 30 хв.

Види роботи

Орієнтовна тривалість, хв.

Ресурсне  забезпечення

5.1.

Вправа  «Привіт»

5

 

5.2.

Мозковий штурм «Спілкування – це…»

10

Фліп –чарт, блокнот

5.3.

 Вправа «Малюємо разом»

15

Папір А4, фломастери

5.4.

 Вправа «Передай монетку»

10

Монетки

5.5.

Інформаційне повідомлення  "Три сторони спілкування"

10

 

5.6.

Вправа "Передача інформації"

15

 

5.7.

Вправа "Що для мене означає активне слухання?"

15

Папір А4,стікери

5.8.

Інформаційне повідомлення "Активне слухання"

7

Плакат «Секрети ефективного спілкування»

5.9.

Вправа «Знайди пару»

 

10

Картки з назвами тварин

5.10.

Вправа «Вислухай - поверни»

20

 

5.11.

Вправа «Невербальні етюди»

15

Картки з завданнями

5.12.

Вправа «Я хочу сказати»

20

Фліп –чарт, папір

5.13.

Вправа «Дерево підсумків»

5

Стікери

5.14.

Вправа «Сусід ліворуч – сусіду праворуч»

5

 

5.1. Вправа  «Привіт»

Мета:  створення позитивного емоційного фону, підвищення згуртованості групи.

Час -5 хв.

Хід вправи

Тренер пропонує учасникам ходити по кімнаті, а потім привітатися з кожним із групи за руку і при цьому сказати «Привіт! Радий тебе бачити!» Говоріть тільки ці прості слова  і більше нічого. Але в  цій вправі є дуже важливе правило: вітаючись з одним із учасників, ви можете звільнити свою руку тільки після того, як іншою рукою почнете вітатися ще з кимось. Іншими словами: ви повинні  постійно тримати контакт з одним із учасників групи.

5.2. Мозковий штурм «Спілкування – це…»

Час – 10 хв.

Усі відповіді учасників записуються на фліп –чарті. Після цього тренер узагальнює їх разом з підлітками.

5.3. Вправа «Малюємо разом»

Мета:  показати важливість  взаємодії.

Час- 15 хв.

Хід вправи

Учасникам треба розрахуватися на «я» - «ти» та об’єднатися  у пари. Учасникам групи «ти» пропонується вийти з кімнати.

            Учасники групи «я» отримують завдання: разом зі своїм партнером «ти» за 1 хвилину намалювати на аркуші А-4 дерево, маючи ручку одну на двох, тримати її теж потрібно обом і малювати одночасно.

            Учасники  групи «ти» отримують  таку ж інформацію, але замість дерева їм потрібно намалювати будинок. Про різницю  у завданнях учасники не знають. Розмовляти під час малювання заборонено. За сигналом ведучого учасники у парах малюють протягом 1 хв. Потім учасники показують свої малюнки групі.

Питання для обговорення

-          Чи вдалось вам намалювати потрібне зображення?

-          Чому?

-          Як поводив себе ваш партнер?

-          Як реагували ви на дії партнера?

-          Що ви відчували під час малювання?

-          Чи існують схожі ситуації у житті?

-          Як ви поводитесь у таких випадках?

-          Які висновки ви зробили з цього малювання?

-          Які можливі виходи існують з таких ситуацій?

5.4. Вправа «Передай монетку»

Мета: відчути дух конкуренції за право бути кращим: проаналізувати свою поведінку та свої відчуття у станах суперництва та співпраці.

Час - 10 хв.

 

Хід  вправи

1.Учасникам пропонується розділитись на 3 групи. Одному учасникові на вказівний палець кладуть монетку середнього розміру. За сигналом ведучого необхідно передавати якомога швидше монетку по колу і повернути її до учасника, який розпочинав гру. Виграє та команда, яка першою завершить гру.

Умова гри: монетку не можна притримувати іншими пальцями рук, у разі падіння вона повертається до першого учасника, який знову починає передавати її по колу.

2. Учасникам пропонується створити  спільне коло і передавати монетку, дотримуючись тих самих правил, але не змагаючись з іншою групою.

 Питання для обговорення

1. Чим відрізнялись відчуття під час змагання з іншою групою та гри  в одному спільному колі?

2. Якщо  у когось з часників монетка падала – що ви відчували(роздратування, бажання допомогти, байдужість)?

3. Чи приносить задоволення спільне досягнення мети, пошук єдиного алгоритму дій, співпраця і взаємопідтримка?

5.5.Інформаційне повідомлення  "Три сторони спілкування"

Спілкуючись один з одним, ми навіть не замислюємось над тим, скільки факторів та нюансів впливає на процес спілкування. Що ж відбувається? Ми зустрічаємо людину, сприймаємо її, спілкуємось та взаємодіємо з нею за допомогою мови, жестів. Від того, наприклад, яке перше враження справить на нас людина, як ми побудуємо сам обмін інформацією, залежатиме успіх спілкування.

У психології говорять про три сторони спілкування: перцептивну - механізми сприймання і розуміння людьми один одного; комунікативну - обмін інформацією; інтерактивну-взаємодію у спілкуванні.

Розглянемо основні моменти кожної зі сторін. На формування першого враження впливає особистий багаж (досвід), в якому знаходиться багато соціальних стереотипів, ситуація, в якій проходить спілкування, загальна атмосфера в ситуації спілкування (позитивна чи негативна), а також самопрезентація партнерів по спілкуванню.

Фактори формування першого враження

1.         "Фактор перевершеності".

Найчастіше ця схема спрацьовує у випадку нерівності партнерів (за соціальним статусом, інтелектом). Помилки нерівності виявляються у тому, що люди схильні систематично переоцінювати різні особистісні властивості тих, хто перевершує їх за якимсь значимим параметром.

2.         "Фактор привабливості".

Пов'язана з цим фактором помилка привабливості полягає у тому, що якщо людина нам подобається зовні, ми схильні до переоцінки якостей.

3.         "Фактор ставлення до нас".

Суть помилки, пов'язаної з цим фактором, полягає в тому, що люди, які ставляться до нас добре, оцінюються нами вище, ніж ті, що ставляться до нас гірше. Ці три фактори охоплюють так званий "ефект ореола", який проявляється в тому, що перше позитивне враження призводить до переоцінки, а негативне — до недооцінки партнерів по спілкуванню. Джерела "ореола" в кожному випадку різні, але на основі: перевершеності, привабливості, ставлення до нас.

Комунікативна сторона характеризується тим, що на успіх взаємодії впливають бар'єри спілкування.

1.Бар'єр уникнення.

 Уникнення від контакту з партнером, коли спілкування стає неможливим. У випадку контакту бар'єр уникнення виявляється у неуважності.

Подолання:

-      привернення уваги;

-      підтримка уваги;

-      акцентування уваги.

2. Бар'єр авторитету.

Сутність - люди схильні беззастережливо довіряти авторитетам і тому не завжди критично сприймають інформацію від них. В основі авторитетності може лежати:

•      соціальний та економічний статус;

•      членство в значимій групі;

•       привабливість.
Подолання:

•      використання незацікавленості (чим менше співбесідник думає, що його хочуть переконати, тим більше він довіряє);

•      при   навчанні,  краще   використовувати середній авторитет, а при агітації – високий, тому що в середнього авторитета запам'ятовується хід думок, а у високого -висновки.

3. Бар’єр нерозуміння.

А) Бар'єр нерозуміння на фонетичному рівні.

Відбувається,    коли  говорять     швидко, невнятно, з акцентом, або використовують жести, що не відповідають контексту, чи занадто активно жестикулюють.

 Подолання:

- вміння донести інформацію з урахуванням вікових та. індивідуальних особливостей ( потрібно говорити повільно  з дітьми, людьми похилого віку, з тими хто погано знає мову, не знайомі з предметом обговорення, або мають низький рівень освіти). Завжди потрібно спиратися на реакцію співрозмовника.

Б) Бар'єр нерозуміння на понятійному рівні.

 Визначається фактом багатозначності слів.

Подолання

- визначення значення слів в певному контексті і ситуації.

В) Бар'єр нерозуміння на логічному рівні.

Це неприйняття одним з партнерів логіки й аргументів іншого.         

5.6. Вправа "Передача інформації"

Мета: показати механізми створення неефективної комунікації, виявити фактори, що впливають на спотворення інформації у процесі спілкування.

Час -15 хв.

Хід вправи

Учасники об'єднуються у дві групи. Члени першої групи виконують роль телефоністів, що передають важливе повідомлення, члени другої групи - експерти. Телефоністи виходять за двері, їм зачитують повідомлення. Потім вони по черзі заходять у кімнату і промовляють   свою   версію   повідомлення. Експерти оцінюють, наскільки точно кожен це робить. Після цього групи міняються ролями.

Повідомлення

Сьогодні зранку мама запропонувала поснідати, а в мене апетиту зовсім не було. Вчора приходила бабуся, приносила смажені пиріжки, можливо не треба було бути таким жадібним. Тепер у мене погане самопочуття і настрій, голова болить, якось усе сумно та невдало. А ще в четвер у нас контрольна робота з математики, а в неділю о 10 годині ми їдемо на виставку котів. Вона експонується в будинку за кінотеатром "Київ". Потрібно взяти 3 гривні і не спізнитися.

 Запитання для обговорення

Чи важко було передавати інформацію?

Чи була інформація передана точно?

• Що заважало  передавати  інформацію достовірно?    Чому         інформація спотворювалась?

•  Які фактори впливали на процес передачі інформації?

•  До чого може призвести така ситуація в реальному житті?

•  Чи відчували ви відповідальність за достовірність інформації, переданої вами?

 

5.7.Вправа "Що для мене означає активне слухання?"

Мета: з’ясувати  уявлення учасників про вміння слухати.

Час 15 хв.

Хід вправи

Тренер пропонує сформулювати відповідь на питання: "Що для мене означає активно слухати?" Свої відповіді учасники можуть записати на стікерах та помістити на аркуші А1.

Тренер читає всі відповіді учасників з аркуша А-1. Підсумовуючи відповіді слід звернути увагу на поняття «чути» і «слухати».
Чути - розрізняти, сприймати щось слухом. Слухати - спрямовувати на щось свій слух.

 

5.8.Інформаційне повідомлення "Активне слухання"

Слухання може бути активним (рефлексивним) і пасивним (безмовним), безмовне слухання - мінімізація відповідних реакцій («Так, так», «Я тебе слухаю»), що підтримує вираз обличчя, кивання головою на знак згоди. Якщо людині важливо висловитися і бути вислуханим, такого слухання може бути цілком достатньо.

Активне слухання створює відносини теплоти. Активне слухання допомагає виховувати самоконтроль і відповідальність. Прийоми: переказ(повний і короткий), відображення почуттів, уточнення, резюмування (підведення підсумків), проказування підтексту.

Переказ - виклад своїми словами того, що сказав співрозмовник, він може бути більш повним спочатку, а надалі - більш стислим, з виділенням найбільш важливого. Ключові слова: « Ти говориш...», «Як я розумію...», «Іншими словами, ти вважаєш…». Складність формування навички переказу полягає в тому, що при цьому необхідно зосередитися на чужих думках, відключившись від своїх, а слова інших звичайно викликають у  нас власні спогади, асоціації. Уміння розподіляти увагу, одночасно утримуючи внутрішній порядок своїх думок і хід міркувань іншої людини, - це ознака сформованості навичок активного слухання.

Уточнення (з'ясування) відноситися до безпосереднього змісту того, що говорить інша людина. Уточнення може бути спрямованим на конкретизацію і з'ясування чого-небудь («Ти сказав, що це відбувається давно. Як давно це, відбувається?».  Уточнення також може відноситися до усього висловлювання іншої людини («Поясни, будь ласка, що це значить?»,« Чи не повториш ще раз?», «Може розповіси про це докладніше?»). Уточнення варто відрізняти від випитування  («А навіщо ти це сказав?»). На етапі слухання випитування може зруйнувати бажання щось говорити, повідомляти що-небудь. Часто це приводить і до порушення контакту між людьми, що краще зберігати під час бесіди.

Відображення почуттів - проказування почуттів, що відчуває інша людина («Мені здається ти скривджений», «Імовірно, ти почуваєш себе розгубленим»). Цей прийом сприяє встановленню контакту і підвищує бажання іншої людини розповідати про себе, але в тому випадку, якщо та не намагається приховати свої почуття..

Проказування підтексту - проказування того, про що хотів би сказати співрозмовник, подальший розвиток думок співрозмовника.

Існує кілька рівнів активного слухання:

1    рівень - найпростіший. Він передбачає, що слухач вставляє у монолог свого співрозмовника слова «ага», «так» чи повторно проговорює те, що почув, - свого роду «відлуння», що свідчить про увагу до співрозмовника.

2    рівень - у процесі спілкування партнер не просто повторює, а й може підвести певну риску під почутим, що теж дає змогу уникнути непорозуміння. Найвідоміші прийоми цього рівня - перефразування, підсумування.

 Перефразування полягає в тому, що потрібно своїми словами переповісти сказане співрозмовником. Наприклад: «Якщо я правильно тебе зрозумів, то...».

Пояснення дає змогу здобути більше інформації, полегшити співрозмовникові розуміння іншої точки зору. Сам прийом полягає в тому, щоб якомога більше перепитувати, використовуючи різні запитання.

3 рівень - пов'язаний з розвитком ідей, які ви почули від співрозмовника. Але, перш ніж розвивати ідеї, ви маєте дати належну оцінку почутому.

Прийом належної оцінки допомагає показати співрозмовникові, що його думка є важливою, та оцінити його зусилля. Наприклад: «Я ціную твоє бажання вирішити проблему»; «Радий, що ти так серйозно підійшов до цієї справи»; «Дякую за твої зусилля».

Після інформаційного повідомлення доцільним видається висновок: ефективність процесу спілкування залежить від багатьох чинників і неодмінно - від усіх елементів комунікації: відправника, того, хто приймає інформацію, та середовища.

Демонструється плакат «Секрети  ефективного спілкування»:

Говори так, щоб тебе почули.

Слухай так, щоб зрозуміти, про що йдеться.

Створюй умови для того, щоб ситуація навколо процесу спілкування сприяла комунікації.

5.9. Вправа «Знайди пару»

Мета: активізувати  учасників до роботи в групі, тренувати увагу до дій іншого, вміти знаходити засоби  невербального спілкування зрозумілі іншим.

Час - 10 хв.

Хід вправи

Ведучий роздає картки з назвами тварин і просить прочитати ці назви подумки. Завдання кожному: знайди собі пару, але при цьому не можна говорити (можна користуватися лише характерними жестами тварин). Коли ви знайшли собі пару, лишайтеся поруч  і не перемовляйтеся, поки всі інші теж не знайдуть собі пару.

Коли усі пари знайдено, ведучий запитує по черзі  у кожної: «Хто ви?». Після закінчення вправи  можна поділитися враженнями  про те, як учасники шукали собі пару.

5.10. Вправа «Вислухай - поверни»

Мета: тренувати навички активного слухання та безоціночного сприйняття іншого.

Час -20 хв.

Хід вправи

Учасники встановлюють контакт очима, об єднаються  у пари( партнер А та партнер Б).

Партнер А розповідає  про свої труднощі і проблеми  як лідера самоуправління (2хв.). Партнер Б слухає і по закінченні відведеного часу, переказує все , що почув, говорячи: «Я почув, що ти…». На повернення інформації партнеру Б  також відводиться 2 хв. Далі партнери  міняються ролями (партнер Б розповідає партнеру А, а партнер А переказує почуту інформацію партнеру Б).

Запитання для обговорення

- Які почуття у вас викликало завдання?

- Чи вистачило часу на розповідь?

- Що було легше: слухати чи відтворювати інформацію?

- Коли слухали, що ви відчували? А коли переказували?

- Чи повністю була відтворена інформація?

- Що допомагало правильно зрозуміти партнера?

- Чи допомагала вам поза вашого партнера, вираз його обличчя, рухи його рук тощо?

Інформаційне повідомлення  «Вербальне та невербальне спілкування»

Поряд зі словесною комунікацією  існує несловесне спілкування, тобто певна система знаків, що використовується  в процесі взаємодії людей. До засобів такого спілкування належать жести, міміка обличчя, рухи тіла, контакт очей…

Саме безсловесне спілкування надає важливу інформацію. За його допомогою передаються емоції, ставлення співрозмовника одне до одного і до змісту розмови.

            Вербальні  і невербальні засоби спілкування  можуть як підсилювати, так  і послаблювати взаємодію. Наприклад співрозмовник говорить одне, а невербальні засоби засвідчують інше, можна припустити, що він щось приховує або просто говорить неправду.

5.11. Вправа «Невербальні етюди»

Мета: розвивати навички невербального спілкування.

Час – 15 хв.

Хід вправи

Учасники об єднаються по 5-7 осіб. Кожна група отримує  картку з темою етюду, який вона через 10 хв. має показати без слів іншим учасникам групи.

Теми етюдів:

-          розмова з батьками;

-          весела вечірка;

-          знову невдача;

-          «новенький»  у класі.

Запитання для обговорення

- Чи важко було готувати етюди?

- Які засоби використовувались для розкриття теми свого етюду?

- Як ви почували себе під час виконання вправи?

5.12. Вправа «Я хочу сказати»

Мета: тренувати навички публічного виступу та вміння впливати на інших вербальними та невербальними засобами.

Час – 30 хв.

Хід вправи

Тренер запитує учасників про їхній власний досвід виступів, про труднощі, які виникали під час цих виступів. Можливо, хтось зможе навести приклади вдалих та невдалих виступів відомих людей. Які найбільш та найменш вдалі моменти виступів запам'яталися, яка структура виступу, на думку учасників, є найкращою?

Інформація, яку можна використати під час обговорення: під час виступу якогось оратора основна увага зосереджується на його зовнішньому вигляді (93 %); водночас необхідно,   щоб  вербальна  та  невербальна  інформації відповідали одна одній; під час виступу краще триматися природно (постать - струнка, жестикуляція - вільна, не занадто активна і не пасивна, міміка - жива, посмішка -обов'язкова, але не «гумова», погляд - на слухача, а не на стелю, підлогу чи у вікно, голос - природний, не крикливий). При першому спілкуванні з людиною невербальній комунікації приділяється 55 % уваги, тембру голосу та інтонації - 38 % і інформації - лише 7 %.

Підготовка   до   виступу

 Готуючись   до   виступу, потрібно   усвідомити   відповіді   на   такі   запитання:

*     ХТО - ким ти є для слухачів?

*     ДО КОГО - до кого звертаєшся?

*     ЧОМУ - якої мети маєш досягти?

*     ЩО - що хочеш сказати?

*     ЯК - яку форму матиме виступ?

*      КОЛИ - коли виступатимеш?

            Як виступатимеш?

*     продумай тему й основні моменти свого виступу;

*     запиши виступ повністю;

*     відкоригуй свій текст;

*     підготуй тези виступу;

*     визнач стиль виступу (хочеш звертатися до серця людей чи до їхнього розуму, посилатимешся на власні приклади чи на досвід інших, використаєш піднесений, емоційний стиль чи більш стриманий, холодний, користуватимешся   нотатками   чи   говоритимеш   без них).

            Структура виступу: вступ, розвиток думки, завершення (скажи, про що говоритимеш(вступ); скажи це (основна частина); скажи, про що говорив(завершення).

*     На початку виступу завоюй увагу слухачів, здобудь їхні симпатії та оголоси мету своєї промови.

*     В основній частині не вживай більше 3-х аргументів,

*     Під час завершення підсумуй сказане, зроби останній  «штрих» (це може бути цитата, анекдот, гасло, питання, бачення майбутнього) і не забудь подякувати слухачам.

Як боротися з хвилюванням:

- Запиши виступ, але не вчи його напам'ять.

- Пам'ятай, що аудиторія налаштована позитивно.

- Попроси перед виступом, щоб хтось послухав.

 - Пам'ятай, що слухачі не знають про твої страхи, і завжди можна скористатися паузою!

Під час повідомлення бажано звертатися до плакатів: «Як підготувати виступ», «Структура виступу», які тренер готує на підставі поданої вище інформації.

На фліп-чарті записано теми повідомлень: «Для чого в школі потрібне самоуправління», «Що означає самоуправління».

Тренер інструктує учасників: сформулюйте і запишіть коротке повідомлення на одну з поданих тем, з яким би ви хотіли звернутися до своїх ровесників. У кожного з вас буде 2 хвилини для виступу. 

Тренер фіксує час виступу  кожного учасника,   а по закінченні повідомляє кожному, скільки часу тривало його повідомлення.

5.13.  Вправа «Дерево підсумків»

Мета: отримати зворотній зв’язок  від групи, підвести підсумки заняття.

Час – 5 хв.

Хід вправи

На столі лежать  два стосики липкого паперу різного кольору, наприклад, синього  і рожевого.

            Тренер інструктує учасників: ви бачите на столі аркуші. Вони знадобляться вам для підведення підсумків заняття. На аркушах рожевого кольору ви напишете свої позитивні враження від тренінгу, а на аркушах синього кольору    - побажання щодо поліпшення нашої роботи, або те, що вам сьогодні не сподобалось  і чому.

            Не обов’язково брати   і рожевий  і синій аркуші. Ви можете скористатися тільки одним кольором. Після того, як ви опишете власні бажання, підійдіть, будь ласка, до малюнка дерева і наклейте свої аркуші на нього.

 5.14. Вправа «Сусід ліворуч – сусіду праворуч»

Мета:  завершити заняття на емоційному піднесенні.

Час - 10 хв.

Хід вправи

Всі учасники стоять у колі. Кожен своєму сусіду праворуч на вухо говорить, що він йому подарував би. Потім кожен учасник сусіду ліворуч на вухо говорить про те, що його сусід ліворуч повинен зі своїм подарунком зробити. Далі по черзі вголос кожен говорить, що їм подарували і що сказали зробити з подарунком.

 

До записної книжки лідера

10 ідей для чудових стосунків

1. Будьте максимально позитивні.

2. Будьте об’єктивні  і говоріть правду.

3. Будьте пунктуальні.

4. Не забувайте говорити «будь ласка»  і «дякую».

5. Менше обіцяйте  і більше робіть.

6. Намагайтесь, щоб після зустрічі з вами  люди ставали кращими, ніж вони були.

7. Будьте доброзичливі і турботливі.

8. Майстерно володійте вмінням слухати.

9. Виказуйте максимальну зацікавленість іншими людьми.

10. Частіше посміхайтесь.

11. Ставтесь до людей  з пошаною. Завжди.

Заняття 6  « Розуміти та поважати інших»

Велич великої людини виявляється  в тому

як вона поводиться з маленькими людьми

 

Мета: показати значущість толерантної поведінки під час взаємодії з іншими.

Час:  2 год. 40 хв.

 

Види роботи

Орієнтовна тривалість, хв.

Ресурсне  забезпечення

6.1.

Вправа «Утворити коло»

5

 

6.2.

Вправа «Сніжинка»

5

Паперові серветки

6.3.

Вправа «Ярлики»

15

Набори «корон», розрізані картинки

6.4.

 Інформаційне повідомлення  «Толерантна людина»

7

 

6.5.

Вправа «Плакат толерантності»

 

15

Аркуші паперу А3, ножиці, кольоровий папір, старі журнали, клей, фломастери.

6.6.

Вправа  «Я-повідомлення»

15

 

6.7.

Вправа  «Фермер, будинок, землетрус»

5

 

6.8.

Вправа «Коло знань»

20

Картки з інформаційними повідомленнями.

6.9.

Вправа «Я вмію сказати «ні»

 

30

Картки з проблемними ситуаціями

6.10.

Вправа «Комплімент»

10

Папір, ручки

6.11.

Вправа«Аплодисменти»

5

 

6.1.Вправа «Утворити коло»

Мета: підвищення рівня інтеграції, закріплення довірливих стосунків  у групі.

Час -5 хв.

Хід вправи

Учасники ходять по аудиторії  з закритими очима, тримаючи перед собою руки долонями догори. Розмовляти  і підглядати заборонено. Через 15 секунд учасники повинні з закритими очима утворити коло, взявшись за руки. Потрібно тримати правильне коло і в такій позиції з закритими очима сісти, не відпускаючи рук. Передати струм, виявляючи цим готовність до роботи. Відкрити очі.

6.2. Вправа «Сніжинка»

Мета: дати можливість побачити причини виникнення конфлікту, оскільки одна  і та ж інформація сприймається різними людьми по різному.

Час – 5 хв.

Хід вправи.

Інструкція: Візьміть  серветку, складіть її навпіл. Відірвіть правий верхній кутик. Складіть ще раз навпіл. Ще раз відірвіть  правий верхній кутик. Ще раз складіть. І ще раз відірвіть. Тепер можна розгорнути  і показати свою сніжинку учасникам групи.

Запитання для обговорення

- Чому, виконуючи одну   і ту ж інструкцію, всі отримали різні сніжинки?

- Як ви думаєте, який висновок  можна зробити після виконання вправи?

6.3.Вправа «Ярлики»

Мета: дати можливість учасникам відчути переживання., які виникають під час спілкування, коли їх змушують діяти відповідно до стереотипів.

Час - 15 хв.

Оснащення: набори розрізаних картинок за кількістю груп, набори «корон».

На кожній «короні» написаний один з поданих виразів:

-          «Усміхайся мені»

-          «Будь похмурим»

-          «Корчи мені гримаси»

-          «Ігноруй мене»

-          «Розмовляй зі мною так, ніби мені 5 років»

-          «Підбадьорюй мене»

-          «Кажи, що я нічого не вмію»

-          «Жалій мене».

Хід вправи

Тренер об'єднує учасників у групи по 5-7 осіб. Кожному він надіває на голову «корону» таким чином, щоб той не бачив, що на ній написано («корони» виготовляють з двох смужок білого паперу, склеєних по боках). Після цього кожній групі дається завдання протягом 10 хв. скласти цілу картинку з розрізаних шматочків (типу «пазл»), але звертатися під час роботи до учасника своєї групи потрібно так, як написано на його «короні».

Через 10 хв. усі учасники по черзі (не знімаючи «корон») відповідають на запитання тренера: «Чи сподобалось вам, коли з вами спілкувалися таким чином?»

Після того, як усі висловляться, тренер пропонує учасникам зняти «корони» і вийти із своїх ролей

Запитання для обговорення

•      Чим у реальному житті можуть бути «корони»?

•      Як впливає наявність подібних ярликів на спілкування?

•      Як часто ми стикаємось із ситуаціями навідуваним ярликів?

•      Як ви почувалися у реальному житті, коли хтось навішував на вас ярлик?

•      Як можна змінити чиєсь уявлення про вас?

•      Звідки ми беремо наші уявлення про інших?

•      Чи легко позбутися ярлика, коли його вже навішено? Як це зробити?

6.4. Інформаційне повідомлення  «Толерантна людина»

Поняття толерантності вперше почали вживати у XVIII столітті. У своєму «Трактаті про віротерпимість» видатний французький письменник і філософ Вольтер писав: «Безумством є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні предмети».

Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що залежить від історичного досвіду народів. У англійців толерантність розуміють як готовність і здатність без протесту сприймати іншу особистість, у французів - як свободу іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайців бути толерантним означає великодушно й щиросерде ставитись до інших. В арабському світі толерантність - це вміння вибачати, терпимість, співчутливість, а в персидському - ще й здатність до примирення.

У наш час толерантність розуміють як повагу і визнання рівності, відмову від домінування та примусу, визнання права інших на власні думки та погляди. Отже, толерантність перш за все має на меті прийняття інших такими, якими вони є, і взаємодію з ними на основі згоди.

Поділ людей на толерантних або інтолерантних є досить умовним. Кожна людина в своєму житті здійснює як толерантні, так і інтолерантні вчинки. Але здатність поводитися толерантно може стати особистісною рисою, а відтак - забезпечити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критично ставляться до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших. Вони не перекладають власної відповідальності на інших. Толерантна людина не ділить світ на два кольори - чорний та білий. Вона не акцентує на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати й зрозуміти інші точки зору.

Почуття гумору і здатність посміятися над своїми слабкими сторонами - особлива риса толерантної - людини. У того, хто здатний до цього, менша потреба домінувати та зверхньо ставитися до інших.

Отже, толерантна особистість знає і правильно оцінює себе, її добре ставлення до себе співіснує з позитивним і доброзичливим ставленням до інших.

6.5. Вправа «Плакат толерантності»

Мета:  закріпити  знання учасників про основні характеристики толерантності.

Час -15 хв.

Хід вправи

Учасники об’єднубться у малі групи по 6 осіб. Кожна група отримує аркуші А3, набір фломастерів, старі журнали, кольоровий папір  і має протягом 10 хвилин створити «Плакат толерантності». Після закінчення групи презентують  і коментують свої плакати.

6.6. Вправа  «Я-повідомлення»

Мета: навчити підлітків висловлювати свої почуття без
оцінок, невдоволення, образ.         

Час-  15 хв.   

 

Хід вправи

Тренер надає підліткам інформацію про спілкування використанням «Я-повідомлень».

 Інформаційне повідомлення «Я –повідомлення»

Важливо вміти проявляти толерантність під час спілкування. Це передбачає не тільки прийняття іншого, а уміння підтримати і допомогти йому. В конфліктній ситуації, коли людина переживає сильні негативні емоції, з’являються проблеми з їх вираженням. Одним з ефективних способів вирішення цієї проблеми є усвідомлення цих почуттів і здатність сказати про них партнеру. Саме цей спосіб самовираження і називається «Я-повідомленням»

«Я-повідомлення» - це усвідомлення та проголошення власного стану, викликаного ситуацією, що склалася і використування під час спілкування «Я-повідомлень»,  які допомагають висловити свої почуття, не принижуючи іншу людину: (порівняйте: «Я дуже хвилююся, коли тебе немає вдома об 11-й вечора» та «Ти знову прийшов додому об 11-й вечора?!»).

«Я-висловлювання» - це проголошення почуттів, які ви переживаєте у неприємній для вас ситуації, визнання та формулювання власної проблеми з цього приводу («Вибач, але я відчуваю роздратування, коли ти говориш це...», «Коли чую твої слова, я навіть не знаю, що і сказати, настільки я розгублена»). Формулюючи таким чином питання, ви усвідомлюєте власну проблему: це - моя проблема, що я роздратована, це - мої відчуття, і ніхто, крім мене, не може зрозуміти, чому саме ці відчуття виникли у мене в цій ситуації. Важливо розуміти, що «Я-висловлювання» конструктивно змінює не тільки ваше особисте ставлення до конфліктної ситуації, а й ставлення вашого партнера до неї. Людина завжди відчуває, коли її звинувачують чи хочуть перекласти на неї відповідальність. Ваше щире висловлювання своїх почуттів з позиції усвідомлення власної відповідальності за те, що з вами відбувається, не може нікого образити чи викликати агресію, а навпаки, спонукає вашого партнера замислитися над правильністю і його власного вчинку.

«Я-повідомлення» включає в себе не тільки «проговорювання» свого емоційного стану, а й визначення умов та причин, що викликали цю ситуацію.

Орієнтовна схема «Я-висловлювання»:

1)     опис ситуації,  яка викликала напруженість («Коли я бачу, що ти...», «Коли це відбувається...», «Коли я стикаюся з такою ситуацією...»);

2)     точне визначення власного почуття у певній ситуації
(«Я відчуваю...», «Я не знаю, що і сказати...», «У мене виникла проблема...»);

3)     побажання щодо зміни ситуації («Я просив би тебе...», «Я буду вдячний тобі, якщо...»).

Після обговорення інформаційного повідомлення тренер об'єднує учасників у 4 підгрупи і пропонує (використовуючи «Я-повідомлення») обговорити або розіграти наступні ситуації.

•      Твій друг (подруга) попросив (попросила) у тебе одяг і порвав (порвала) його.

•      Ви з «сердечним» другом (подругою) домовились про
похід у кіно. Ти чекав (чекала), але так і не дочекався (не дочекалась).

•      Батьки сварять за пізній прихід додому.

•      Ваш товариш обіцяв принести музику для вечірки, але не зробив цього.

На виконання завдання відводиться 5-7 хвилин. Далі кожна група представляє свої варіанти вирішення зазначених ситуацій. При цьому бажано  акцентувати увагу на використанні «Я –повідомлень».

            Запитання для обговорення

- Які висловлювання ми переважно використовуємо  у повсякденному житті?

-    Чи важко вам було оперувати «Я –повідомленнями»?

-          Чому це важко було робити?

-          Що ви відчували, коли до вас зверталися з «Я –повідомленнями»?

6.7.  Вправа  «Фермер, будинок, землетрус»

Мета: дати можливість членам групи відпочити  від інтелектуальної роботи.

Час – 5 хв.

Хід вправи

Тренер розділяє учасників на трійки так, щоб пара ставала обличчям один до одного і з’єднуючи руки над головою, утворювала «дах» будинку. Третій учасник стає всередині будинку під «дахом», цей учасник  буде фермером. Учасники уважно слухають  і виконують команди тренера: за командою «будинок» двійки, які утворюють «будинки», мають знайти собі інших «фермерів», які  в цей час нерухомо залишаються на своїх місцях; за командою «фермер» на місці залишаються «будинки», а всі «фермери» мають  знайти собі нові будинки; за командою «землетрус» кожний член трійки повинен знайти собі нових партнерів. Вправа повторюється кілька разів, команди лунають  у довільному порядку.

6.8. Вправа «Коло знань»

Мета: навчити підлітків швидко  й ефективно засвоювати  та достовірно передавати інформацію, познайомити  прийомами відповідальної поведінки..

Час: 20-хв.

Хід вправи

Тренер готує 4 стосики маленьких аркушів паперу різного кольору. У кожному з них позначає мітками Х і О по два аркуші.

            Учасники  об’єднуються  у чотири групи. Кожна група протягом 5 хв. вивчає інформацію зі своєї картки. Після цього по одному  учаснику з кожної групи (той у кого аркуш з позначкою Х) йдуть (за годинниковою стрілкою) до іншої групи, де протягом 5 хв. передають свою інформацію з опрацьованої картки та вислуховують інформацію команди. Далі по одному учаснику з кожної групи ( в яких картки з позначкою О) переходять до іншої групи (проти годинникової стрілки) і обмінюються інформацією.  Потім  процедура повторюється ще 2 рази. Після цього тренер обговорює з учасниками отримані знання.

Картка 1 « Як поводитися гідно»

Гідна поведінка виражається в тому, що людина відверто висловлює свої думки, почуття і переконання, не принижуючи почуттів і поглядів своїх співрозмовників. Така поведінка базується на тому положенні, що кожна людина має певні фундаментальні права.

У конфліктній ситуації гідна поведінка дає змогу досягти компромісу без зречення власної гідності і вартостей. Люди, що поводяться гідно, в змозі сказати «Ні!» без докорів сумління, злості чи страху. Це є ключовим умінням в ситуаціях протистояння натискові, пресингу, маніпуляціям.

Гідна поведінка тримається на двох стовпах:

-         почуття власної гідності і повага до самого себе;

-         готовність виголосити і захистити власні права з одночасним прийняттям того, що інші теж мають на це право.

Почуття власної гідності і повагу до самого себе варто  будувати на пізнанні своїх слабких і сильних сторін та на щирих контактах з доброзичливими до нас людьми.

Кожна людина має право:

1.     Робити те, що вважає слушним, коли це не травмує когось іншого.

2.     Захищати свою гідність за допомогою гідної поведінки,  навіть якщо це ранить іншого,   але без  агресивних намірів.

3.     Висловити іншому свої прохання і потреби, але за умови, що приймає право іншого відмовити.

4.     Обговорити з іншою особою і з'ясувати права обох сторін у випадках, коли ці права не очевидні.

5.     Скористатися своїм правом.

Картка 2  «Головні прийоми гідної поведінки»

1. Гідна відмова

Гідна відмова - це відверта відмова, без обговорення; можливим є лише пояснення причин такого рішення.

Гідна відмова складається з трьох кроків.

Крок перший - сказати слово НІ!

Крок другий - сказати, ЩО ВИ НЕ ЗРОБИТЕ.

Крок   третій  -   пояснити  причини  такого  рішення виходячи з власних планів, бажання, потреб і прав.  Не потрібно обговорювати своє рішення і вживати формулювання типу «мушу» і «не можу». Приклад: «Ні, я не піду з тобою на вечірку сьогодні. Я обіцяв сестрі піти з нею в кіно».

2.         Заміна оцінювання на думку

Багато людей бояться оцінок, які їм дають інші люди, або надають цим оцінкам великого значення. Ми болісно переносимо, коли нас оцінюють, і зазвичай намагаємось довести свою правоту або розриваємо стосунки.

Оцінка є лише думкою про нас іншої особи, а кожен має право висловлювати свою думку на будь-яку тему. Найчастіше це не треба обговорювати, як ми не обговорюємо смаки.

 Відповідаючи на чиюсь оцінку, варто зробити це у такі три етапи:

-         етап перший - говоримо, що ми відчуваємо у зв'язку з почутим про себе. Це може бути твердження «Я вражений» або «Мені прикро»;

-         етап другий - підтверджуємо розуміння того, що саме такою є думка про нас іншої особи. Наприклад: «Я розумію, що ваша думка про мене є такою»;

-         етап третій - самі оцінюємо себе в обговорюваній сфері. Наприклад: «Я вважаю, що я відповідальна людина». І на цьому кінець. Не сперечатися, не переконувати і т. ін.

3.         Пошук критики

Якщо критикується те, що ми робимо чи зробили, це для нас також буває болісним і тяжким для прийняття. Досить часто така критика виражається у формі загальної оцінки і не дає достатньо шансів на істотний захист. Тому також складно утриматись від будь-якої дискусії, зрозуміти, що критика стосується певних конкретних речей.

Коли критика  виражається у формі загальної оцінки, то:

-     треба сказати, що ми відчуваємо;

-     дати знати, що ми розуміємо, про що говорить інша
особа (перефразування);

-     перепитати: «Що конкретно вам не подобається у моїй
праці, справі?»

Останній пункт при потребі бажано повторювати доти, доки ваш партнер не почне перераховувати конкретні елементи поведінки, праці і т. ін. І лише після цього ми зможемо або аргументувати несприйняття критики, або прийняти рішення щодо зміни цього елемента своєї поведінки.

Картка 3 «Головні прийоми гідної поведінки»

4.Вираження негативних почуттів і думок

Гідний  спосіб вираження злості і негативної думки вимагає зосередження на тому, як саме ви хочете змінити небажану поведінку іншої особи. Ми маємо цілковите право на вираження своїх емоцій, але варто це робити,   не  травмуючи  іншого.   Цього  можна досягти,   якщо дотримуватись таких трьох етапів:

-         етап перший - якщо чиясь поведінка нам перешкоджає, звертаємо його увагу на це і просимо змінити поведінку. Наприклад: «Ви кричите. Прошу перестати, бо це заважає мені зрозуміти те, що ви кажете»;

-         етап другий - якщо хтось і надалі не змінює поведінки, виражаємо своє роздратування і вдруге робимо наголос на проханні змінити поведінку.  Наприклад: «Мене нервує те, що ви і далі кричите. Прошу перестати»;

-         етап третій — якщо ця особа не реагує, інформуємо
її про свій намір, коли вона і надалі буде поводитись так само
. Наприклад: «Якщо ви не перестанете кричати, ми більше не розмовлятимемо»;

-         етап четвертий - якщо ситуація не змінюється, робимо те, що пообіцяли.

Перешкоди на шляху до гідної  поведінки

•      Це дуже небезпечно - говорити те, що хочеш.

•      Тільки егоїсти роблять те, що хочуть.

•      Якщо я буду гідним , я можу посваритись з друзями.

•      Мені соромно говорити те, що я думаю насправді.

•      Якщо хтось відмовляє мені, це означає, що я йому не подобаюсь.

•      Близькі люди повинні розуміти це самі.

•      Люди повинні тримати свої почуття при собі.

Картка 4 «Гідна поведінка»

Люди з гідною поведінкою:

-         виражають свої думки, переконання та почуття прямо та відверто, поважаючи права інших;

-         діють певним чином не тому, що відчувають провину чи тривогу, їхні дії природні;

-         відповідають    за    свої    вчинки,    не    перекладаючи відповідальність на інших;

-         розуміють власні потреби і можуть прямо про щось попросити;

-         якщо їм відмовляють, вони можуть бути невдоволені, розчаровані, але розуміють, що інші люди можуть мати особисті бажання;

-         не перевантажені відповідальністю за інших, добре почуваються самі з собою;

-  можуть допомагати іншим, але за їхнім бажанням і проханням, не нав'язуючи своєї допомоги або свого світосприйняття. Вони ніби кажуть: «Я так думаю. Я так відчуваю. Я так бачу ситуацію. А ти? Якщо наші уявлення та інтереси не збігаються, я готовий їх обговорювати і готовий до компромісу». За цим стоїть: «Я не дозволю тобі взяти перевагу наді мною і не намагатимусь підкорити та змінити тебе, бо хочу, щоб ти був тим, ким є».

 Мета: Спілкуватись вільно, як дорослий з дорослим.

            Вигода гідної  поведінки:

Гідні люди діють так, що інші люди все більше поважають їх, а відтак їхня самооцінка зростає; вони вміють досягти того, чого прагнуть, відстоюють свої права; вони вміють виразити негативні почуття, не ображаючи інших, і таким чином звільнюються, не «застряють у них»; вони менше відчувають провину і тривогу, їхні стосунки з іншими майже не конфліктні, позбавлені   контролю   та   страху,   легкі,   стабільні,   приносять більше задоволення.

Негативні результати:

Товариші, можливо, не звикли до зростання гідності і могли  мати вигоду з  пасивної або з  агресивної поведінки (оскільки за них приймались рішення, їх спрямовували або за них щось робили). Адже гідність - це випробування для взаємин.

Прояви:

-         уважне вислуховування співбесідника;

-         спокійний голос, не надто тихий і не занадто голосний;

-         прямий контакт очей при спілкуванні; гарна постава;

-         «Я-твердження»: «Я вважаю», «Я хочу», «Я не люблю»;

-         твердження, спрямовані на співпрацю: «Що ти про це думаєш? »;

-         намагання зрозуміти думку іншого: «Якщо я правильно тебе зрозумів...».

6.8. Вправа «Я вмію сказати «ні»

Мета: тренування  навичок гідної поведінки

Час – 30 хв.

            Хід вправи

Усі учасники об’єднуються  у три групи. Кожна отримує картку зі своєю ситуацією. Через 10 хвилин  учасникам потрібно запропонувати кілька варіантів гідної поведінки  в поданій ситуації. Після цього тренер проводить обговорення запропонованих варіантів відповідей.

Приклади ситуацій:

- Вам пропонують організувати   шкільний вечір, а ви не можете цього зробити.

- Ваш друг (подруга) пропонує разом піти в гості до його(її) друзів, які вам не подобаються.

- Ваш однокласник  просить дати вам книжку, яка вам  самому потрібна.

Запитання для обговорення

-  Що нового ви дізнались на занятті?

-   Які емоції у вас  виникли під час заняття?

- Як ви зможете використовувати отримані знання в майбутньому?

6.9. Вправа «Комплімент»

Мета:  закріплення навичок похвали.

Час - 10 хв.

Хід вправи

Кожен учасник пише на аркуші своє ім’я  і передає його сусіду зліва, той пише комплімент власнику аркуша, згортає його  так, щоб не видно було компліменту, і зверху пише ім’я власника аркуша. Передає його далі. І так доти, доки аркуш не повернеться до того, хто заповнював його першим.

6.10.  Вправа «Аплодисменти»

Мета: закріпити в учасників позитивні емоції від спілкування в групі.

Час – 5 хв.

Хід вправи

Тренер запрошує в коло по 5 учасників, а група аплодує їм. Коли в колі побувають усі учасники, тренер дякує за роботу всій групі.

До записної книжки лідера

Як переконати іншого

Ø  Щоб переконувати інших, треба бути  самому переконаним  в правоті позицій, які відстоюєш.

Ø  Переконання відбувається успішніше, коли між організатором  і  слухачем встановлено довіру.

       Виявляйте повагу до всіх слухачів, навіть до тих, від кого ви збираєтеся почути заперечення. Утримуйтесь від повчань: повчаючий ровесник буває смішним і часто  викликає протест навіть тоді, коли говорить правильно.

Ø  Ставтесь  з повагою до думок інших людей.

      Не намагайтесь починати докази з заяв, що ваш співрозмовник не правий. Не виключайте можливості того, що ви також можете помилятись. Буде добре, коли ви підкреслите, що з вашого боку також  можливі помилки, від них ніхто не застрахований. Після цього запросіть співрозмовника  разом розібратися  в справі.

Ø  Істина виясняється швидше в зіткненні поглядів.

      Не намагайтесь  уникати спірних питань. Краще визнати непідготовленість  до відповіді на питання, ніж ховатися за  чергові фрази  і слова. З терпінням вислухайте різні сторони. Якщо є необхідність залиште останнє слово за собою. Це ваше право керівника.

Ø  Не виявляйте впертість, якщо виявились в чомусь не праві.

      Не захищайте «честь мундиру», якщо бачите, що не праві. Краще відразу відмітити  свою помилку в окремому питанні, щоб продовжити відкриту і чесну розмову по суті.

 

Ø  Запальність не завжди  може бути спільником доведення.

Переконувати людину - це не значить сперечатись з нею. Відоме психологічне правило – якщо більше сперечаються, то впертішими стають.

      Краще починати розмову ( якщо ваші думки розходяться) з тих питань, по яких ваші позиції сходяться. Після цього  виявити, що співрозмовникам незрозуміло  і в чому протиріччя.

Ø  Вияв уваги до людини під час ділових зустрічей, бесід, розмов – основа організаторської етики.

      До розмови треба підготуватись, якщо хочете серйозно поговорити, а не просто перекинутись кількома словами.  Продумайте, хоча б схематично план бесіди. Чого ви хочете досягти  від розмови з людиною - вирішити треба заздалегідь.

 

Заняття 7  «Я відчуваю  себе лідером»

Лідер – це людина,

 яка йде попереду без  допомоги.

 

Мета:  інтеграція та закріплення  досвіду, отриманого на заняттях.

Час: 2 год. 40 хв.

Види роботи

Орієнтовна тривалість, хв.

Ресурсне  забезпечення

7.1.

Вправа «Побажання»

5

Пірамідка

7.2.

Вправа «Голова, плечі…»

10

 

7.3.

 Притча

5

 

7.4.

 Вправа «Вірші про себе»

20

Тексти – підказки

7.5.

Вправа «Чарівний базар»

20

 

7.6.

Вправа «Кодекс лідера в малюнках»

30

Папір А4

7.7.

Притча «Все  в твоїх руках»

5

 

7.8.

Вправа «Надбання»

30

Стікери жовтого, синього, червоного

7.9.

Вправа «Надбання»

30

Свічка

7.10.

Вправа «Соняшник»

7

 

7.1. Вправа «Побажання»

Мета: підготовка учасників до роботи, створення комфортної атмосфери.

Час – 5хв.

Хід вправи

Учасники, починаючи з тренера передають  пірамідку по колу і висловлюють свої побажання учасникам.

7.2. Вправа «Голова, плечі…»

Мета: сприяти настрою на подальшу діяльність.

Час -10 хв.

Хід вправи

Усі учасники сидять по колу. Спочатку повільно, а потім швидше  і швидше, говорять слова і показують руками. «Голова, плечі, коліна, пальці (клацання пальцями), коліна, пальці, коліна, пальці. Голова, плечі, коліна, пальці. Вуха, губи, очі, ніс.»

Питання для обговорення:

-         Кому важко було знайти свій ніс, очі?

7.3. Притча

Було це давно, коли люди вірили, що існує не один, а багато богів. Одного разу боги вирішили створити  Всесвіт. Створили зірки, сонце, моря, гори, людину  й істину. Однак постало питання: куди заховати істину, щоб людина не могла її відшукати.

«Давайте сховаємо її на далекій зірці», - сказав один.  «А давайте сховаємо її на найвищій гірській вершині», - запропонував інший. «Ні, давайте  покладемо її на дно найглибшої безодні». « Може, сховаємо  її на зворотньому боці місяця?». А наймудріший бог сказав: «Ні, ми сховаємо істину в серці людини. Тоді вона шукатиме її у всьому Всесвіті, не знаючи, що постійно носить її у собі»

Питання для обговорення

-         Що таке істина і чому вона прихована  в самій людині?

7.4. Вправа «Вірші про себе»

Мета: формування позитивної самооцінки, почуття власної гідності, усвідомленню свого творчого потенціалу.

Час-20 хв.

Хід вправи

Тренер роздає  учасникам текст – підказку « Вірші про себе» і пропонує заповнити пустоти. Для написання відводиться 10 хвилин. Потім пропонує бажаючим  прочитати те, що у них вийшло.

Вірші про себе

Я______________________________________________________

( дві характерні для тебе риси)

Я хотів би знати_________________________________________

( те, що тебе цікавить)

Я чую__________________________________________________

( уявний звук)

Я хочу_________________________________________________

(реальне бажання)

Я______________________________________________________

( повтор  першого рядка вірша)

Я уявляю собі___________________________________________

( те, що ти собі уявляєш)

Я відчуваю_____________________________________________

( що ти відчуваєш стосовно своїх уявних дій)

Я торкаюся рукою______________________________________

( те, що собі уявляєш)

Я турбуюся про_________________________________________

( те, що дійсно турбує)

Я плачу________________________________________________

(те, що тебе дуже засмучує)

Я______________________________________________________

(повтор  першого рядка вірша)

Я знаю_________________________________________________

( істина, в якій ти впевнений)

Я стверджую____________________________________________

(те, у що ти віриш)

Я мрію_________________________________________________

( те, про що ти мрієш)

Я намагаюся____________________________________________

(те, що ти намагаєшся робити)

Я сподіваюсь___________________________________________

(те, на що ти дійсно сподіваєшся

Я______________________________________________________

(повтор  першого рядка вірша)

 

7.5. Вправа «Чарівний базар»

Мета: надати можливість учасникам з’ясувати, яких якостей у них не вистачає, щоб бути хорошим організатором  в роботі з однолітками.

Час - 20хв.

Хід вправи

Ведучий просить учасників уявити, що є базар на якому продають/ купують незвичайні речі: активність, ініціативність, працездатність, самостійність, компетентність, уміння вести за собою, уміння володіти собою, уміння слухати, уміння переконувати, приязність,  наполегливість, самокритичність, врівноваженість, оптимізм, витривалість, рішучість, ризикованість. Ведучий виступає  в ролі продавця, який обмінює одні якості на інші.  Викликається один  із учасників. Він може придбати одну чи кілька якостей, яких у нього немає. Наприклад «самостійність». Продавець з’ясовує, скільки йому потрібно «самостійності», навіщо вона йому, в яких випадках він хоче бути самостійним. Продавець просить у покупця щось дати натомість, наприклад, той покупець може розрахуватись «почуттям гумору», якого  в нього досить.

Питання для обговорення

-         Що ви відчували під час виконання вправи?

-         Чи задоволені ви покупкою?

-         Які емоції переживали?

7.6. Вправа «Кодекс лідера в малюнках»

Мета: створення «Кодексу лідера»

Час -30 хв.

Хід вправи

Учасників розділяють на  3 групи. Ведучий пропонує їм  розробити «Кодекс лідера   в малюнках». По завершенню малювання зображене пояснюється  членами групи, при цьому слово надається кожному з учасників.  По закінченню вправи учасники групи обговорюють важливість використання в житті «Кодексу лідера»

Кодекс – ( від лат. –стовбур, пень, навощена дощечка для письма, книга) – назва документа, що містить моральні, етичні та культурні норми, які не мають правової сили. ( Юридична енциклопедія т.3. Видавництво «Українська енциклопедія» ім.. М.П.Бажана,2001).

7.7. Притча «Все  в твоїх руках»

Колись в древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий вельможа. Аж ось по країні пройшов поголос, що з’явився найрозумніший мудрець. Коли про це почув вельможа, він дуже розлютився: якийсь чернець може бути найрозумнішим  у світі? Запросивши мудреця до себе, він замислив обдурити його: “ Я візьму  в руки метелика, сховаю за спиною і запитаю, що  в мене  в руках - живе чи мертве. Якщо скаже “живе” – розчавлю метелика, а якщо “мертве” – випущу його..”

І ось настав день зустрічі. До зали де сидів вельможа увійшов невеличкий, худорлявий чоловічок. Він привітався  і сказав, що готовий відповісти на будь - яке запитання. Зло всміхаючись, вельможа запитав: “Скажи - но мені, що   в моїх руках - живе чи мертве?”. Мудрець подумав, усміхнувся  і відповів: ”Усе  в твоїх руках”. Збентежений  вельможа випустив метелика з рук і той полетів на волю.

Отже лише від вас буде залежати , чи буде ваша взаємодія з іншими  живою, яскравою, плідною, чи навпаки.

7.8. Вправа «Надбання»

Мета: підведення підсумків роботи.

Час - 30 хв.

Хід вправи

Ведучий просить висловити свої враження  від тренінгу  на стікерах  та приклеїти на закріплені листи.

            На жовтому  стікері слід написати  ті найважливіші моменти, які учасники особисто винесли з тренінгу, які вони бажають забрати з собою та використовувати  у своїй діяльності. Свої відповіді учасники розміщують на малюнку із зображенням соняшника.

            Червоний стікер у формі зірочки призначений для того, щоб учасники фіксували мрію, яка зародилась  в них, здійснити яку вони прагнутимуть. Прикріпити  над соняшником  у  небі.

На синьому листочку, вирізаному  у формі хмаринки, пишеться про те, над чим  необхідно, на думку учасника, йому попрацювати. Можливо це питання, яке виникло у нього у зв’язку з тренінгом. Сині листочки учасники   прикріплюють  над соняшником  у небі.

7. 9.  Вправа  «Сповідальна свічка»

Мета: підвести підсумки проведеної роботи.

Час – 30 хв.

Хід вправи

Тренер запалює свічку і говорить про свої відчуття від спілкування, згадує ситуації, які йому найбільше запам’яталися. Потім передає свічку по колу сусіду праворуч, який також згадує про цікаве для себе.

До уваги тренера

 Завершення  проводиться у  формі урочистої церемонії з врученням  призів, медалей, грамот, фото на згадку про участь у тренінгу,  слід виголосити заключну промову: «Як приємно було працювати разом!», «Як багато вдалося зробити!», «Ви всі молодці!».

7.10. Вправа «Соняшник»

Мета: створення  позитивного емоційного фону прощання учасників.

Час -5 хв.

Хід вправи

Сядьте  в коло. Закрийте очі. Згадайте про те, якими ви прийшли на перше заняття. Тепер відкрийте очі  і повільно піднімайтесь…

            Відчуйте, як ви поступово перетворюєтесь в єдину, дружню групу. Станьте ближче один до одного. Звузьте коло, щоб стояти щільно один до одного. Покладіть руки на плечі своїм сусідам…

            Уявіть собі, що ви – це квітка соняшника, яка повільно погойдується  від вітру. Закрийте очі і повільно качніться вліво, а потім вправо. Відкрийте очі  і гляньте на всіх учасників. Зустріньтеся очима з кожним із них…

            Тепер знову закрийте очі і зніміть руки з плечей сусідів…

            Усвідомте, що соняшник уже дозрів,  і кожен із вас зараз перетвориться в самостійне соняшникове зернятко…

            Відійдіть із закритими очима на декілька кроків назад  і повільно розверніться…

Відчуйте, що вітер відносить вас далеко від соняшника. Але у вас є енергія. Відчуйте її в своєму тілі…

            Скажіть самому собі: «Я наповнений життєвою силою, і у мене є енергія для росту і розвитку….»

            Тепер поступово відкрийте очі.

Робота в нашій групі завершена.

До записної книжки лідера

Життя - це шанс. Скористайся ним.

Життя – це краса. Милуйся нею.

Життя – це мрія. Здійсни її.

Життя – це виклик. Прийми його.

Життя – це обов’язок. Виконай його.

Життя - це гра. Стань гравцем.

Життя - це цінність. Цінуй його!

Життя – це скарб. Бережи його.

Життя – це любов. Насолоджуйся нею.

Життя – це таїна. Пізнай її.

Життя – це біди. Перебори все.

Життя – це пісня. Доспівай її.

Життя – це боротьба. Почни її.

Життя – це безодня невідомого. Не бійся, вступи в неї.

Життя – це удача. Шукай цю мить.

Життя таке чудове – не загуби його.

Це твоє життя. Борони його.

                                              Мати Тереза