Робота педколективу Ліцею №24

Робота педагогічного колективу на ІІІ етапі обласного науково-методичного проекту «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства»

Соціалізація особистості в колективі - одне із провідних понять освіти та соціальної педагогіки, яке відображає досить складне соціальне явище. Незважаючи на існування різних визначень цього поняття, загальним для усіх підходів є розгляд її як результату й

механізму набуття особистістю соціального досвіду в процесі життєдіяльності .

Соціалізацію не можна ототожнювати з розвитком особистості, що відбувається поза колективом, а також не можна зводити й до виховання у вузькому педагогічному значенні оскільки вона заснована на двосторонній активності суб’єктів.

Основні завдання даного етапу:

1.     Розробка та апробація системи діяльності навчального закладу або вчителя, вихователя, спрямовані на розвиток соціальних компетенцій.

2.     Масове запровадження новітніх педагогічних стратегій  та конкретних технологій соціалізації.

Накопичення досвіду управління інноваційними процесами в освітній діяльності.

Людина, яка хоче досягти успіху в сучасному світі, повинна мати певні здібності, зокрема:

ü Швидко діяти в нестандартних ситуаціях, (сучасна діяльність вимагає від людей діяти в умовах ліміту часу, в ситуаціях, коли бракує досвіду);

ü Вчитися все життя (сьогодні неможливо працювати за фахом усе життя, маючи лише одну освіту. Під час своєї діяльності необхідно самостійно набувати нових знань).

ü Працювати в сучасних інформаційних системах (інформаційні технології є джерелом та засобом спілкування. Без уміння працювати з інформаційними технологіями неможливо діяти й бути успішним), уміти здобувати, аналізувати інформацію отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення.

ü Вступати в комунікацію (сьогодні неможливо сприймати себе як громадянина окремої держави. Це вимоги від громадян спілкуватись з громадянами різних країн. Треба вміти вислухати, зрозуміти, довести свою думку до співрозмовника), вміти працювати в команді.

ü Бути гнучким, мобільним, конкурентноздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці.

ü Критично мислити.

ü Використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем.

ü Генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність.

ü Вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій.

ü Цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави.

ü  Бережливо ставитись до свого здоров’я та здоров’я інших як до найвищої цінності.

ü  Бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне житт

 

Завдання школи - навчити жити. Ми повинні виховувати людину, здатну створити своє власне життя, здатну до самовизначення. Учні, які раніше озброювались лише системою знань, умінь і навичок, нині повинні бути підготовлені до життєдіяльності, здатні активно і творчо працювати, діяти, само розвиватися та вдосконалюватися інтелектуально, морально і фізично. А це, фактично, і є виконання Закону України «Про Освіту», де говориться: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей; формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу
народу».

Зрозуміло, що саме за умови достатньої сформованості різноманітних інтересів, знань, умінь, життєвого досвіду особистості, мотивів на успішність у шкільному віці учень долучається з інтересом до навчання, праці та моделює наслідки власної майбутньої
життєтворчості. Отже, життєва компетентність дітей – основа розвитку особистості.

А результат навчання повинен забезпечити кожен учитель зі свого предмета на кожному уроці, плануючи навчальний процес – не тільки як процес засвоєння знань, оволодіння вміннями й навичками, але й процес формування компетентностей кожного учня, виховання
його особистості, розвитку його суспільно-соціальної й творчої активності.

Вплив особистості вчителя на формування ключових компетентності учнів особливий. Тому учитель повинен ефективно працювати, професійно вдосконалюватися та творчо зростати, адже педагог не тільки той, хто все життя вчить, а й той, хто все життя вчиться.

Компетентнісний підхід в освіті - це цілісний, поступальний процес, який виражається у залученні дитини до соціального досвіду, засвоєнні нею вже існуючих у суспільстві форм і видів діяльності. Розвинена і сформована особистість - це активний творець свого життя.

          Соціалізація особистості в колективі - одне із провідних понять освіти та соціальної педагогіки, яке відображає досить складне соціальне явище. Незважаючи на існування різних визначень цього поняття, загальним для усіх підходів є розгляд її як результату й
механізму набуття особистістю соціального досвіду в процесі життєдіяльності.

Соціалізацію не можна ототожнювати з розвитком особистості, що відбувається поза колективом, а також не можна зводити й до виховання у вузькому педагогічному значенні оскільки вона заснована на двосторонній активності суб’єктів.

               Процес соціалізації індивіда протікає на трьох рівнях, причому на кожному з цих рівнів особистість проходить певні стадії та етапи, що характеризуються формуванням нових потреб, їхнім усвідомленням та перехід у систему цінностей. Кожен соціальний інститут інституційованого соціального середовища має свій «набір» цінностей, завдяки яким здійснюється інтеграція індивіда в групи, групи - в соціальну структуру, різних

елементів соціальної структури - в соціальну систему.

Людина як суб’єкт соціалізації не є пасивною істотою. Вона первинно несе в собі імпульс самореалізації, саморуху. Змінюючись і збагачуючись, ця життєва потенція спричинює в собі потребу і здатність до життєвого самовизначення і самореалізації на основі дії механізмів свободи вибору та свободи дії. Людина в своєму життєвому шляху, який детерміновано попереднім соціальним досвідом, є розпорядником своїх соціальних і індивідуально-особистісних можливостей, використовуючи які вона створює свою модель життя.

          А.М. Андреева виокремлює три сфери, в яких розгортається весь зміст процесу соціалізації особистості: діяльність, спілкування, самосвідомість. Що стосується діяльності, то в процесі соціалізації «набір» діяльностей особистості розширюється. Тобто осягаються нові і нові види діяльності: соціалізація відбувається як засвоєння все

нових і нових форм моделей рольової поведінки, в результаті чого в учня поступово формується орієнтація в існуючій системі соціальних ролей. Це супроводжується трьома важливими процесами:

-         Орієнтування в системі зв’язків, властивих кожному виду діяльності та між різними її видами. Продуктом такого орієнтування є особистісний вибір діяльності.

-         Центрування навколо головного, вибраного зосередження уваги на обраному виді діяльності і підпорядкування йому інших діяльностей.

-         Осягнення особистістю у ході реалізації діяльності нових ролей і осмислення їх значущості.

Сучасній людині потрібно вирішувати кожну життєву ситуацію як творчу, самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність. Отже, життя нової культури потребує нового типу особистості, основними характеристиками якого будуть індивідуальність, творча активність і здатність орієнтуватися на майбутнє: вміння прогнозувати, гнучко переходити на нові види діяльності тощо. На основі цього сучасна наука намагається здійснити переоцінку тих концепцій освіти та виховання, які традиційно базуються на провідному значенні цілеспрямованого впливу на особистість в процесі її формування, і вийти на проблему соціалізації як процесу саморозвитку особистості, її життєвому визначенні в соціумі.

Умови нової соціальної ситуації потребують створення і розвитку соціалізуючого потенціалу освіти. Людина є творцем свого соціального світу. А тому невідповідність особистості вимогам не є недоліком, який вимагає насильницького пристосування. Подібна невідповідність є джерелом соціальної динаміки. Звідси - гостра потреба у розробці таких концептуальних підходів, які могли б стати принципами організації нової системи освіти. Такими концептуальними підходами на сучасному розвитку освіти стали:

Ø Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 998-р).

Ø  Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.

Ø Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 роки.

Ø Методичні рекомендації щодо викладання базових навчальних дисциплін у 2017-2018 навчальному році (додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017р. № 1/9-436).

Ø Оновлені навчальні програми для учнів 5-11 класів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017р. № 804.

Ø Методичні рекомендації щодо впровадження STEM- освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах у 2017-2018 навчальному році України (додаток до листа ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти від 13.07.17 № 21.1/10-1470).

Довідка :

STEM-освіта – це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять.

STEM (S - science, T - technology – Е-engineering – М-mathematics). Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). Це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничонауковий компонент + інноваційні технології. Технології використовують навіть у вивченні творчих, мистецьких дисциплін.

Наприклад, за кордоном музикантів навчають не тільки музикувати, але і використовувати комп'ютерні програми для створення музичних творів.

Чому STEM-освіта так актуальна? Стрімка еволюція технологій веде до того, що незабаром найбільш популярними та перспективними на планеті фахівцями стануть програмісти, IT-фахівці, інженери, професіонали в галузі високих технологій і т.д. У віддаленому майбутньому з'являться професії, про які зараз навіть уявити важко, всі вони будуть пов'язані з технологією і високо технологічним виробництвом на стику з природничими науками. Особливо будуть затребувані фахівці біо- та нано-технологій.

Постає питання - як підготувати таких фахівців? Навчання - це не просто передача знань від учителя до учнів, це спосіб розширення свідомості і зміни реальності.

У STEM-освіті активно розвивається креативний напрямок, що включає творчі та художні дисципліни (промисловий дизайн, архітектура та індустріальна естетика і т.д.). Тому що майбутнє, засноване виключно на науці, навряд чи когось порадує. Але майбутнє, яке втілює синтез науки і мистецтва, хвилює нас вже зараз. Саме тому вже сьогодні потрібно думати, як виховати кращих представників майбутнього.

На думку американських вчених спроба активізувати освіту тільки в напрямку науки без паралельного розвитку Arts-дисциплін може призвести до того, що молоде покоління позбудеться навичок креативності.

Ø Лист Міністерства освіти і науки «Про деякі питання щодо організації виховної роботи у навчальних закладах у 2017-2018 навчальному році» від 27.07.2017р. № 1/9-413.

Ø Лист Міністерства освіти і науки України «Про забезпеченість психологічної служби системи освіти України та пріоритетні напрями діяльності у 2017-2018 навчальному році » від 28.07.2017р. № 1/9-414.

Ø Наказ Міністерства освіти і науки України «Про оновлення навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» від 13.01.2017р. № 52.

Ø Наказ Міністерства освіти і науки «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» від 24.04.2017р. № 635.

Ø Наказ Міністерства освіти і науки України «Про підготовку в 2017 році до проведення міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 в Україні» від 26.01.2017р. №100.

Ø Наказ Міністерства освіти і науки «Про затвердження Календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України» від 18.01.2017р. № 69.

Ø Лист Міністерства освіти і науки України «Про сучасні підходи до навчально-виховного процесу учнів з особливими освітніми потребами» від 10.01.2017р. № 1/9-2.

Ø Наказ МОН України від 02.08.2017 № 1112 «Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних предметів у 2017/2018 навчальному році”.

Ø Методичні рекомендації Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти для роботи над обласним науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства» III етап (практичний).

 

Характерною рисою XXI століття є перехід від індустріальної ери до епохи знань. З’являються нові професії, принципово нові вимоги до вмінь і навичок працівників. Сучасна молода людина має бути самостійною, відповідальною, толерантною, здатною критично мислити, відкритою до нового, готовою навчатися упродовж життя, поважати глобальні суспільні цінності та інші культури, вміти швидко пристосовуватися у мінливому світі, активно співпрацювати в команді задля вирішення конкретних проблем. Саме ці якості дадуть юному громадянину змогу реалізуватися, бути успішним в житті.