Тема. Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст. Іван Мазепа

Тема. Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст.
 

Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII — на початку XVIIІ ст., гетьманування І. Мазепи, особливості його зовнішньої та внутрішньої політики, культурно-просвітницької діяльності; дати характеристику Івану Мазепі як людині і як політику; розвивати в учнів уміння на основі аналізу джерел інформації давати характеристику історичному діячеві, пояснювати значення його діяльності, робити висновки й узагальнення, висловлювати власну точку зору та аргументувати її; на прикладах діяльності І. Мазепи виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини, відданості своїй справі.

Основні поняття: «Коломацькі статті», «значкові й значні військові товариші».

Обладнання: портрет І. Мазепи, презентація “І.Мазепа”, карта «Українська держава за гетьмана І. Мазепи».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII — на початку

XVIIІ ст.;

• визначати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики І. Мазепи, оцінювати діяльність гетьмана;

• давати характеристику Івану Мазепі як людині і як політику;

• аналізувати зміст укладених гетьманом з Російською державою «Коломацьких статей»;

• розвинути вміння на основі аналізу джерел інформації давати характеристику історичному діячу, осмислювати значення його діяльності, робити висновки та узагальнення, висловлювати власну точку зору та аргументувати її.


Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Історична стрічка: ІВАН МАЗЕПА

1. Яка частина українських земель входила до Московської держави? - лівобережна (2)
2. Обраний гетьман після Ю.Хмельницького  - Виговський (1)
3. Який договір остаточно розділив укр.землі по Дніпру — Андрусівський (1)
4. Наказний гетьман Лівобережної Укр. при Дорошенко — Многогрішний (2)
5. Які статті підписав Брюховецький — Московські (1)
6. За яким договором Укр. Входила до складу Речі Посполитої — гадяцький (2 )
7. Центр організації козацтва — запоріжжя (1)
8. Перший гетьман Правобережжя — Тетеря (2)
9. Ім'я Дорошенко — Петро (1)
10. Колегіальний орган козаків — Рада (2)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь (розповідь супроводжує показом на карті). У другій половині XVII ст. загострюється протистояння між трьома державами:

Росією, Польщею та Туреччиною. Об’єктом їхніх зазіхань були українські землі. Це призводить до ще більшого ослаблення Гетьманщини, спустошення Правобережжя, розколу українських земель. У 1681 р., намагаючись припинити протистояння, Росія та Туреччина уклали Бахчисарайський мирний договір. За його умовами під контролем Туреччини опинилися Південна Київщина, Брацлавщина та Поділля, а Росія отримала Лівобережну Україну з Києвом, Васильковом, Трипіллям, а також Запорожжя. Територія між Дністром і Бугом протягом 20 років мала залишатися нейтральною та незаселеною. Як розгорталися події надалі в російсько-польсько-турецькому протистоянні, ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу

 

У ч и т е л ь У 1686 р. Польща і Росія підписують так званий «Вічний мир», згідно з яким до складу Московської держави входили Лівобережжя, Київ і Запоріжжя, а до Речі Посполитої — Правобережжя, Галичина, Північна Київщина і Волинь. Туреччина отримувала Поділля, а Південна Київщина і Брацлавщина залишалися нейтральними.
«Вічний мир» суттєво ускладнив становище лівобережного гетьмана

І. Самойловича. До того ж сам гетьман у цей час зробив чимало помилкових кроків, які підірвали його престиж та авторитет. Безмежне користолюбство І. Самойловича, його самовладдя, призначення на посади полковників найближчих родичів, підпорядкування української церкви Московському патріархові призвели до старшинської змови, яка завершилася арештом і засланням гетьмана до Сибіру. Приводом для розправи над гетьманом послужив невдалий Кримський похід.

Новим гетьманом Лів. України було обрано Івана Мазепу
Знайомство з історичною постаттю І.Мазепи.
1-учень “ Дослідник-біограф”
У ч и т е л ь Своє правління новий гетьман розпочав як політик промосковської орієнтації. Про це свідчать підписані ним «Коломацькі статті», які регламентували українсько-російські відносини.

Робота з підручником (стор. 194-195)
 

«Коломацькі статті» 1687 р.

• Значно розширювалась російська присутність в Україні та обмежувалася козацька автономія.

• Гетьман не мав права без царського указу зміщувати з посад козацьку старшину.

• У Батурині при гетьмані розташовувався московський стрілецький полк.

• Війську Запорозькому заборонялося зноситися з чужоземними державами, вести торгівлю з Кримом.

• Козацька верхівка мала сприяти українсько-російським шлюбам.

• Стверджувалося, що «Малоросийский край» є частиною «их царського Пресветлого Величества Самодержавной державы»

 

У ч и т е л ь. Вже на початку гетьманування доля підготувала Мазепі серйозне випробування.

У 1689 р. на російський трон заступає новий цар — Петро І. Домігшись аудієнції царя, він підніс йому щедрі дари (тільки шабля, подарована Петру І, коштувала 2 тис. крб.), а демонстрацією покори (стояв навколішки перед царем, доки його силою не підвели), критикою його попередніх патронів («лютий ворог князь Голіцин») гетьман досяг своєї мети і завоював прихильність російського царя. Пізніше Петро І зауважить у розмові з І. Мазепою: «Коли б у мене всі слуги були схожі на тебе, я був би найщасливішою людиною наземлі!»

2- учень -  “Політолог”. Політична діяльність І.Мазепи

 

Політика Івана Мазепи

Зовнішня

Внутрішня

• Намагався зберегти автономіюУкраїни. На початку свого гетьманування великі надії в цьому покладав на Москву. А згодом став протидіяти наступу російського уряду на українську автономію.

• Сподівався об’єднати під своєю владою всі українські землі, поширивши владу гетьмана на Правобережну Україну, що булла під владою Польщі, і степову Україну, якою володіли Крим і Туреччина.

• Негативно ставився до союзу з Польщею та Туреччиною

• Розбудувати Україну за західноєвропейським зразком, зберігши при цьому козацький устрій.

• Намагався піднести роль гетьмана, козацької старшини, продовжив створення козацької еліти — крім бунчукових товаришів, в його оточенні з’явилися значкові й значні військові

товариші.

• Проводив велику культурно-освітню політику, дбав про розвиток освіти, науки, мистецтва, книгодрукування.

• Період його гетьманування — це час

відродження України, час її економічного,

політичного й культурного поступу

 

 

3 - учень  - “Науковць — культоролог”. І.Мазепа — меценат.

У ч и т е л ь.
У народі побутувала й до сьогодні знана приказка: «від Богдана до Івана не було Гетьмана». Свою владу він ототожнював з могутністю держави. Мазепа якнайрішучіше захищався від будь-яких посягань з боку запорожців, що боролися за свою автономність, і від деяких старшин, які посилали донос за доносом цареві. У своїй зовнішній політиці гетьман відмовився від орієнтації на Польщу, Крим і Туреччину. Боротьба з Росією видавалась на той час безнадійною, тому тривалий час Мазепа просто продовжував лінію Самойловича, спрямовану на забезпечення максимально можливої автономії.

V. Узагальнення та систематизація знань

“Так”,”Ні”
1. Вічний мир був підписаний між Польщею і Москвою.
2. І.Мазепа був гетьманом Правобережної Укр.
3. І.Мазепу обрали гетьманом на Чорній раді
4. “Коломацькі статті” обмежували козацьку автономію,збільшували присутність рос.військ
5. І.Мазепа продовжував створення козацької еліти - “значне військове товариство”,”значкове товариство”
6. Посварився з рос.царем Петром І
7. Не хотів об'єднання укр.земель.
8. Проводив велику культурно-освітню політику, дбав про розвиток освіти, науки, мистецтва, книгодрукування.
9. У своїй зовнішній політиці гетьман відмовився від орієнтації на Польщу, Крим і Туреччину.
 

 

VІ. Д/з
Параграф 30
Зробити табл. “Внутр. і зовн.політика І.Мазепи”

Подобається